Поки українські військові та добровольці проливають свою кров на Сході України, бюрократи-корупціонери не гребують нічим, аби отримати статус учасника бойових дій в АТО.

Особливо, якщо чиновник займає якусь "важливу" посаду  в Адміністрації Президента України або, наприклад, в прокуратурі - і озброєний супровід дадуть і на передову не потрібно їхати, лише Старобільск, Краматорськ, Маріуполь тощо.

Головне, щоб Антитерористичний центр включив цього чиновника в свій наказ про залучення до антитерористичної операції, це відбувається навіть після відрядження. При цьому бійці добровольчих батальйонів не мають жодних шансів отримати статус учасника бойових дій, бо Антитерористичний центр не залучав їх до проведення АТО, а тому і довідку з мокрою печаткою не дадуть.

Так і комбатам немає часу займатися своїми бійцями, в них справи важливіші — в парламенті  кнопки натискати.

А тому не має кому складати списки добровольчих батальйонів  для отримання статусу учасників бойових дій в АТО. А ще гірше з пораненими, загиблими  та зниклими безвісти. Поранені самотужки збирають довідки та якось намагаються домогтися протезування. Натомість це вдається далеко не всім. Адже зі слів самих поранених, командири їхніх підрозділів дуже часто ухиляються від виконання своїх обов'язків та просто відмовляються видавати якісь довідки, а тим паче списки для отримання статусу учасника бойових дій в АТО.

Родини зниклих безвісти взагалі залишилися без допомоги та піклування держави. Якщо хтось не знає, то нагадаю, що компенсація  держава сплачує лише у разі загибелі або поранення бійця. А тому родичам зниклих безвісти потрібно звертатися до суду в порядку ст.46 Цивільного Кодексу України, але знову ж таки не раніше спливу шести місяців. Тож можна стверджувати, що родичі офіційно 1667 зниклих безвісти  бійців Збройних сил України залишаються один на один з своїми проблемами та горем.

Я вже не кажу про зниклих безвісти бійців добровольчих батальйонів, які в більшості випадків навіть не числяться у списках особового складу. Тож парламентарям негайно потрібно змінити норми цивільного кодексу, що ускладнюють процедуру оголошення осіб зниклих безвісти померлими, а Кабміну — максимально спростити процедуру надання статусу учасника бойових дій в АТО для простих бійців та максимально ускладнити для "військових туристів".