Така собі чергова рядова історія з життя російської армії:

Зайшов у чужий будинок попити водички, "испугался" і пристрелив сім'ю. 6 людей... 21 гільза. Просто стояв і тупо поливав з автомата.

До того ж вбив 2-х річну дівчинку (цікаво, що він відчував коли стріляв у малечу?...), і колов та різав(!) 6-місячну дитинку... Ні, навіть не хочу знати, що він відчував. Тварюка.

Сказати, що я в шоці? Ну так, в шоці, весь час і давно. Але я не здивований вже. Після мільйонів померлих від голоду, після затоплених барж з вщерть набитими українськими діточками, після розпоротих вагітних животів дружин холодноярців, упа-шників та всіх інших борців за нашу волю, та багато іншого - абсолютно не здивований.

Та знаєте, що ріже мені нерви в такі моменти? Ні, зовсім не те, які пришиблені потвори ці москалі. Вони старанно вирощували цей народ кілька сотень років. Я в такі моменти думаю про вас, українці. Думаю, і намагаюсь зрозуміти чому ви, попри все це, і далі цілодобово пропалюєте своє життя у поглинанні русскава міра?

Чому кожного разу після подібної історії розказуєте - "ну есть же и хорошие люди там". Чому ви кожного дня після всіх цих історій далі спокійно перепощуєте всі їх підретузні подробиці і живете в їхньому вимірі, користуючись всіма їх "благами".

- ми маємо понад 200 000 народних пісень(жодна нація і близько не стоїть), і нема кому їх слухати.

- ми маємо чи не найкрасивішу (визнану офіційно)мову у світі - та користуємось іншою, і спокійно спостерігаємо як рідна тупо помирає на очах.

- ми маємо героїчну історію, сумніваюсь, чи ще якась нація віддала за тисячу років стільки життів за свою свободу - а мільйони українців тільки зараз раптово прозріли від того, які кіборги живуть з поміж нас... А раніше нам не було предмету для гордості?

Блін, а почитати історію трохи слабо? І нікому не соромно за власне невігластво... Обов'язково знову набивати одні і ті ж ґулі? 

...
Найгірша вада раба у тому, що життя в рабстві сприймається ним цілком природньо, бо іншого життя він і не бачив і не сприймає. І часто раб свідомо обирає "мити ноги господарю" за миску супу, ніж піти широким шляхом самому, не знаючи що чекає тебе за рогом.

Доведіть собі і світу, що ми ВІЛЬНА САМОБУТНЯ НЕЗАЛЕЖНА нація. Маємо право на власне життя. Щоб ніяка раша не вважала нас своєю землею. Бо хіба користуватись всим сусідським аж так, що замінити рідне - це вільно і самобутньо?...

Багато хто з нас, друзі, навіть не може допетрати того, що є готовим напівфабрикатом русскава міра, тільки в мікрохвильовку на дві хвилини поставити і все...