Ще на початку листопада 2014 року ГО «Публічний аудит» досліджувало питання обґрунтованості та причини підвищення ціни на хліб.

Як було встановлено, основними факторами, що вплинули на зростання вартості хліба стали:

- діяльність Аграрного фонду, яка полягала в піднятті відпускних та ліквідації пільгових цін на борошно для виробників і призвела до росту вартості хлібобулочних виробів на 15%;

- макроекономічні чинники (падіння національної валюти, інфляція), вплив яких на собівартість хліба складає 13-15%;

- тіньове виробництво та недобросовісна конкуренція.

В рекомендаціях, зокрема, було зазначено конкретні заходи, які б дали можливість не тільки полегшити фінансовий тиск на виробників, а й знизити ціну на основні види хліба на 10-15%.

Не дивлячись на це, з січня 2015 року кияни отримали повторне підвищення вартості стратегічного продукту України на 30-48 копійок.

За словами Голови Правління ПАТ «Київхліб» підняття відпускних цін на хліб викликане подорожчанням борошна на 9-17%, газу – на 26%, електроенергії – на 6% та транспорту на 8%. Спробуємо розібратись.

1. Відповідно до офіційних даних Державної служби статистики України, за останні три місяці, середні відпускні ціни на пшеничне та житнє борошно зросли на 40 коп. – 1 грн/тн. Враховуючи частку борошна у вартості хліба (43%), то зростання основного інгредієнту має істотний вплив на кінцеву ціну.

2. Оскільки витрати на сплату за газ та електроенергію не є основними ціноутворюючими статтями собівартості хліба із часткою 1-4%, то вплив поступового зростання тарифів можна вважати несуттєвим, адже становить менше 2 копійок.

3. Зростання вартості транспортних витрат безумовно має значний вплив на собівартість хліба, а основний індикатор їх ціни – пальне. Так, за даними спеціалізованого веб-сайту (http://vseazs.com), ціни на пальне за останні 3 місяці коливались в межах 1%, що також є незначним.

Таким чином, основною підтвердженою причиною підвищення ціни на хліб є зростання вартості борошна.

За даними Держстату у 2014 році в Україні було зібрано майже 64 млн тн зернових культур, що на 2,4% більше, ніж у 2013 році (з врахуванням втрат від окупації Криму, які за попередніми даними становлять 10-15%).

За інформацією профільного Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 1 січня 2015 року наявні запаси зерна в Україні складають 38,8 млн тн (з них 13 млн тн пшениці). У січні-червні поточного року очікується споживання 13,1 млн тн зернових (в т.ч. 5 млн тн пшениці) і відправлення на експорт близько 19 млн тн (8 млн тн пшениці).

Проте, судячи із результатів 2014 року, окрім зростання ціни на внутрішньому ринку, експорт зерна так і не приніс очікуваних результатів в збільшенні обсягу валютної виручки в Україні. Це дуже просто пояснюється, адже збільшення пропозиції на світовому ринку спричинило падіння ціни на експортоване зерно (схожим прикладом можна назвати ринок нафти у 2014 році).

Україною безрезультатно нарощується обсяг експортованого зерна, замість контролю та збереження вартості такого стратегічного продукту України як хліб.

Крім того, так і не відмінено Постанову КМУ від 27 серпня 2014 року № 381, якою було скорочено обсяги постачання борошна пекарям за пільговими цінами від Аграрного фонду (державна спеціалізована бюджетна установа, уповноважена провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України).

Отже, діями та бездіяльністю Уряду і регулятора внутрішнього ринку (АФ), при високій врожайності минулого року, українці отримали підвищення вартості основного стратегічного продукту. Якщо це питання і далі буде ігноровано, то вже через кілька місяців ми отримаємо чергове зростання ціни на хліб.