Ми не вибирали час, в якому нам доводиться жити, тому кожен несе свою ношу, по силам його. Але несе, а не бідкається на трудну судьбу, на підарасів при власті, на місці яких він би ого-го! Бо сам він д'Артаньян і Рембо в одном ліце і має великі яйця. Настільки великі, шо не дають відірваться від дівана і мішають ходить. Заварюєм собі традиційну ранкову філіжанку кохве - дід привично займає пост дєжурного по наблюдєнію за міровими собитіями.

Перед тим, як обратить свій пристальний взор на суть проісходящих собитій, дід поділиться інтєресним наблюдєнієм, який касається обстановки у фейсбуці.

Которий в нєкотором смислі відображає общі настроєнія небайдужих громадян. Поголов'є склонних к паніке особєй обоєго пола за отчотний період существенно не уменшилося - ця публіка, відімо, трудноізлєчіма. Зато значітєльно поповнилися лави спокойних і хладнокровних граждан, которі майстерно володіють прийомами ломотерапії. Боротися з панікйорами та істєрічками стало зараз модним трендом і дід вбачає в цьому явищі обнадьожуючі признаки позитивних змін.

Народ загартовується, стає крепче і увереннєє дивиться в майбутнє. Це харашо.

Бо в самом дєлє стидно панікувати, коли на наших очах народжуються герої, які демонструють залізну волю і витримку. Надя Савченко і Кіборги - ось справжні герої нашого часу, а не сцикуни на пролежаних диванах. А ми - сучасники цих героїв, тоже маєм соответствувать. Ітак.

Надя Савченко сорок перший день тримає голодовку. Це людина залізної волі. Замість того, щоб розслаблено чекати в камері поки її звільнять, Надя самостійно продовжує боротьбу тим єдиним способом, який їй доступний. І бореться не стільки за себе, скільки за нас із вами. Наша ж задача - боротися за неї. Тому в понеділок берем учать в глобальній акції по її звільненню. 26 січня - той день, коли ми маємо все зробити для Надії.

В зоні АТО обстановка напружена, російсько-фашистські окупанти продовжують обстріли і манєвріруваніє войсками, нащупуючи слабкі місця в нашій обороні.

Дід не буде аналізірувать чисто воєнну сторону цієї справи, бо не має достаточно надийної інформації. Но проісходящі собитія треба розглядати в комплексі. По суті, в Хуйла нема інших важелів впливу на консолідовану переговорну позицію хунти і Запада, кроме як тиск воєнними засобами. От він і тисне, одновременно сподіваючись на скорий дефолт Украіни, який має викликати паніку, хаос, політичний коллапс і прочі приятні Москві катаклізми. Це так понімає ситуацію сам Хуйло, вірніше – дуже хоче, щоб так було. Но цього не буде.

Спостерігаючи за дєйствіями Хуйла діда не покидає ощущеніє, що він дуже торопиться і підганяє собитія. Хуйло не став ждати весни, а предпріняв атаки зараз.

Чому так? Хуйло существо емоційне і імпульсивне. Получені недавно від Запада дві звонкі оплєухи - відмова Меркель летіти в Астану і незапрошення Хуйла в Освенцім - сиграли роль спускового гачка. От Хуйло обідився і псіханув. Но є ще одна причина - угрожающі тенденції в економіці Росії, яка може довго і не протянуть. Обама сказав, що економика Росії "порвана в клочья", но це в некотором смислі пока преувеліченіє. Хотя й небезпідставне. На вчорашньому совещанії Хуйла з правітєльством подавалася дуже прилизана інформація. Но даже з неї видно, що трудності нарастають і вже грядуща весна може принести Хуйлу много неприятних економічних сюрпризів, коли йому більше доведеться займатися внутрішніми ділами. От на цій тороплівості й винуждєній поспішності дід би й рекомендував ловити Хуйла.

Успіху в нинішній війні, при врахуванні імеющогося положення речей, можна добитися лише умілим комбінуванням воєнних і дипломатичних засобів.

Розраховувати, що перемогти можна або лише воєнним ударом, або ісключітєльно за столом переговорів, неправильно. Ми вже маємо достатньо боєздатну Армію, яку треба постійно зміцнювати, турбуватися про неї. Армія - важливий аргумент в подібних переговорах і нада сказать, що предпріняті Хуйлом титанічні усілія не призвели до серйозних змін на театрі воєнних дій. Бо і Донецький аеропорт, як оказується, укропи із вредності залишили нє совсєм, і 31 блокпост, накритий вночі нашою артилерією, руссо-фашисти вроді винуждєні були під ранок оставить. Так шо в хунти воєнні аргументи тоже очень даже непогані. І абсолютно очевидний факт, що воєнні усілія Хуйла несоразмерні досягнутим мізерним результатам.

Касатєльно переговорів - дід давно щитає, шо Хуйла можна і треба водити за ніс. Йому не гріх обіщать всьо, шо угодно, а потом аморально і бесстиже кидать. Еслі хто особо чуствітєльний - можете при цьому слєгка почервоніть. Но Хуйло, порвавши Будапештський меморандум, поставив себе внє закона і внє норм міжнародного права. Отже і його можна і нужно кидати так, щоб лише плєшіна сверкала. Так шо дід не здивується ніяким поворотам за столом переговорів, єслі такі переговори состояться в бліжайше врем'я.

Не забуваємо, що час об'єктивно работає проти Хуйла. Хотя він сам іскреннє полагає, шо наоборот і шо запас прочності в нього більший, ніж в Украіни. Но це одна з його самих крупних ошибок. Запад, втягнутий по саме нікуди в протистояння з Хуйлом уже із вредності і із желанія насолить Хуйлу не кине Украіну наодинці з економічними проблемами. І, як бачимо, не кидає. Так шо налічіє таких потужних союзників, як США і ЄС, поряд з боєздатною Армією, чрезвичайно важлива передумова нашої майбутньої Перемоги.

Зараз в Хуйла складується ошибочна іллюзія, шо йому оп'ять начинає улибаться удача. Даже в смерті короля Саудівськоі Аравіі він бачить добрий для себе знак, надіючись, що після цього ну точно нафта начне дорожчати. Но, по-перше, Хуйлу нада, щоб нафта була мінімум по 100 долларов за бочку, а цього не буде. І по-друге, смерть даже такого уважаємого і вліятєльного дєятєля, як король Абдуллах ібн Абдул-Азіз (мір праху його) не заставить нафтоаферістов отклоніться от ранєє намеченного плана. Вся руссо-пропаганда сьогодні зранку радіє смерті саудівського монарха, рапортуючи про подорожчання нафти. Но дід перевірив біржу і не бачить подорожчання - БРЕНТ по-прежнєму торгується менше ніж по 50 долларов за барель, точніше - 49,46. Так шо рано радуються. І вообще - той хто радується смерті іншого, сам подохне в страшних муках. Амінь.

Колись, коли дід був ще молодий і любознатєльний, судьба подарила йому возможность пообщаться з одним іракським генєралом, героєм ірако-іранської войни.

Генєрал отой у 1980 році, коли началася война, був ще хвацьким молодим ахвіцером іракськоі армії і брав участь в окупації Хузестана. Дід (тоді ще не зовсім дід) нєжно взяв того генєрала за аксєльбанта і потягнув у сторонку нащот поговорить. Дуже мені було інтєресне мнєніє про ту войну учасника і очевидця собитій. Много дід всякого почув інтєресного, но особо запомнилася пріблізітєльно така мисль - для атакующої краіни сама успішна фаза войни всігда перва. Коли протівнік ошеломльон, населення панікує, а руководство армією противника дезорганізоване. От Іраку і вдалося швидко і почти без потєрь, окупувати у 1980 році Хузестан. Но єслі дати противнику врем'я оговтатися, подавити паніку і привести в чуство свою армію, от тоді в нападающого начинаються проблєми.

Хусейн, захвативши Хузестан, думав, шо зможе диктувати Тегерану своі условія. Но замість цього перси вперлися і началася война на істощеніє, яка закінчилася аж у 1988 році і не дала нападавшому Іраку нічого, кроме многочисленних жертв – Іран успішно відбився від агресора. Но зато в Саддама Хусейна була создана тверда репутацію чокнутого среднєвекового султана. Яка цілком логічно привела його в ітоге до шибениці. Куди його, кстаті, під локотки вивели симпатизуючі Ірану шиїти.

Ірано-іракська війна не стоїть в одном ряду з нинішньою війною Росії проти Украіни - слішком велика різниця по многим характеристикам. Но загальні закони конфліктів спільні для будь яких воєн. Зараз ми можем щитать, шо перша фаза - фаза неожиданності давно пройшла, Украіна оговталася, а її Армія демонструє дедалі більшу боєздатність. Наша задача всячеськи допомагати Армії і не допускать в тилу паніку та пораженчество. Єслі в когось шалять нєрвішки - закривайте інтернет та займіться чимось корисним. Більше толку буде, а ваші нащадки в майбутньому скажуть: "Ти диви, а мій предок тоже нічого так був. Кремень дядько.”. Та піднімуть за вас чарку.