Із 17 січня цього року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на  додану вартість у разі застосування податкового компромісу», прийнятий Верховною Радою України 25 грудня 2014 року. Справжню мету податкового компромісу спробувала з’ясувати громадська організація «Публічний аудит».

Згідно з вищезазначеним Законом, «податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року». Тобто, податковий компроміс застосовується до компаній, які за часів попередньої влади не сплачували податки або занижували їх.

«Хто з підприємців міг дозволити собі не сплачувати податки за попередньої влади? Лише компанії, близькі до неї. Звичайні невеличкі підприємці сумлінно сплачували свої податки – як показав час, даремно», – розповідає аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

Згідно з прийнятими нормами, податковий компроміс дозволяє підприємцям самостійно визначати обсяг заборгованості з ПДВ та податку на прибуток перед бюджетом і виплачувати державі 5% від визначених обсягів.

Мова йде про уточнення податкових зобов'язань станом на 1 квітня 2014 року. Платники податків, які хочуть застосувати процедуру податкового компромісу, визначають суму донарахувань до бюджету, декларують її і виплачують всього 5% від задекларованого. Причому 95% невиплачених податків вважаються «списаними».

Тобто, ті підприємці, що не сплачували податки до 1 квітня 2014 року, можуть їх і не сплачувати (за винятком 5% від несплаченої суми).

«Цей закон виник у відповідь на запит бізнесу, який хоче перегорнути сторінку й почати працювати прозоро. Податковий компроміс – це не зобов’язання, а право бізнесу. Враховуючи підписання Угоди про асоціацію з ЄС і ті можливості, які вона відкриває для українського бізнесу, я переконаний, що цим інструментом скористається багато компаній», – зазначав Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус.

За його ж словами, станом на кінець 2014 року перелік компаній, готових використовувати процедуру податкового компромісу, налічував 188 позицій на загальну суму близько 19 млрд грн.

«Тобто “запит бізнесу, який хоче перегорнути сторінку і почати працювати прозоро”, – це 188 компаній, кожна з яких недоплатила податків до бюджету в середньому на 100 млн грн», – вважає фахівець.

Оскільки ставка податку на прибуток у 2014 році становила 18%, нескладно порахувати, що прибуток підприємства, яке недоплатило 100 млн грн податку, сягав 555,5 млн грн.

«Таким чином, можновладці вирішили списати 18 млрд грн несплачених податків для 188 підприємств, які успішно працювали при попередній владі та отримали в середньому по 555,5 млн грн прибутку», – говорить керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Крім того, на думку «Публічного аудиту», дуже дивною є позиція Голови ДФС Ігоря Білоуса, який до набрання чинності Закону, маючи інформацію про недоплату 188 компаніями 19 млрд грн, чекав податкового компромісу та лобіював прискорення його прийняття.

«Можна припустити, що справжня мета Закону полягає в легалізації сумнівних доходів, “зароблених” певним колом компаній, які наближені до попередньої влади. Хоча й названо це красномовно “добровільне виведення бізнесу з тіні”», – резюмує очільник «Публічного аудиту».