Про складні і не завжди партнерські, як для членів однієї коаліції, стосунки Блоку Петра Порошенка і "Народного фронту" пише на своїй сторінці у "Фейсбуці" журналіст і редактор Віктор Шлінчак

Коли я дивлюся на нинішні стосунки двох провладних політичних сил - БПП і Народного фронту, стає зовсім невесело. Взяти сьогоднішній день. Спочатку була словесна "пікіровка" між Сергій Лещенко та Павлом Пинзеником, яка виходить далеко за рамки интелігентної і аргументованої дискусії (це якщо казати стримано). Потім був пасаж від Anton Gerashchenko про необхіднисть моментального прийняття закону про імпічмент президенту - явно в піку оголошеної ініціативи від БПП проголосувати у четвер зняття депутатської недоторканності.

Складається враження, що війну ми уже виграли - і у нас уже розпочалася нова президентська кампанія. Зі сторони це нагадує липень-серпень-вересень 2005 року (для тих, хто забув, - початок протистояння команд Тимошенко і Ющенка). З недавньої історії також зрозуміло, чим закінчуються такі війни (а я-то думаю, чого так жваво попіднімали з-за кордону голови ще недавні господарі кабінетів на Банковій та Грушевського - мабуть, передчуваючи "війну демократів" планують заїхати на білих конях в Київ). Якщо вже несила стримувати свої емоції чи приховуваті амбіції, закрийтеся в підвальному приміщенні Ради - і повиясняйте їх там, але не маєте права демонструвати усе це на людях, якщо ви ще коаліція! Бо можна так догратися, що не буде чого і ділити. Чи я не правий?