Кузьма повернувся до предків… Його поховали в сімейному склепі у Брюховичах.

Прощавай, друже.

Ця жахлива аварія сталася саме в той час, коли "скрябінці" відзначали своє 25-ліття. Неприємно здивував той факт, що в соцмережах повилазили численні конспірологи, які почали шукати приховані сенси в пісенних текстах Кузьми. Насправді, я гадаю, що Кузьма своє життя прожив за сімох. А сам був постійно вируючим феєрверком з ідей, образів, сенсів.

Погодьтеся, таких харизматичних лідерів української рок-сцени можна порахувати по пальцях.

Пам’ятаю появу Андрія Шури і Гери в редакції газети "Аудіо-толока", яку ми редагували з Віктором Кулішенко. Тоді ми знімали двохкімнатну квартиру у п’ятиповерховій Хрущові, біля Лук’янівського ринку. Це був саме той момент, коли двоє відчайдушних пацанів зі Львова приїхали підкорювати столицю.

Вже тоді я знав, що "Скрябін" – це майбутня зірка, бо з тим напором енергії інакше і бути не могло. Кузьма тоді дуже часто цитував тексти пісень з майбутнього альбому "Казки" - для того, щоб усі прикололися від новяворівського суржику.

Вже тоді я зрозумів, що характер Кузьми, це майже завжди непоєднувальні речі – з одного боку це філософ, а з іншого – комедіант і хуліган. І чого в нього було більше – ніхто не скаже.

Тоді, на початку 90-х, ми з ним довго говорили про музику як таку. Пам’ятаю, що Кузьма просто обожнював польський рок. Любив повторювати, що польські рокери самі вибороли свободу, і тому польський рок такий популярний.

Впродовж років, під час інтерв’ю в газетах, журналі "Галас" і зйомок в програмі "Тинди-ринди" – я спостерігав як викристалізовується фантастична, майже незбагненна харизма геніального чувака на ім’я Кузьма.

Андрій-Кузьма Скрябін, попри все, ти завжди був класним і своїм в доску.