Перші враження від мінських домовленостей: хиткий і складний компроміс, який може розвернутися у будь-яку сторону. 

Звичайно,на ці домовленості сильно вплинув успішний наступ під Маріуполем і успішна оборона Дебальцево.

Однозначні плюси:припинення вогню з 15 лютого, відвід важкого озброєння за 14 днів, обмін і звільнення всіх полонених і заручників (включаючи Н. Савченко). Однозначний мінус:помилування і амністія всім бойовиками,для чого треба прийняти Закон.

Найважливіші проблеми залишилися невирішеними: коли проводити місцеві вибори на окремих територіях Донбасу. За 30 днів треба законом Украіни визначити межі цих територій. 

За дужками залишилось питання - хто фінансує окуповані територіі. 

Найбільш небезпечний пункт: відновлення українського контролю за кордоном і вивід іноземних військ і найманців відтерміновується до кінця 2015 р. і прив'язується до конституційної реформи в Україні, де має бути закріплений особливий стату цих територій (з їх правом мати свою міліцію, погоджувати призначення прокурорів і т. д. ).

 
Причому цей статус в Конституції має бути погоджений з представниками ДНР і ЛНР. 

А це є прямим втручанням у внутрішні справи нашої держави. І саме головне - цей пункт дає можливість Росіі і бойовикам у будь-який момент і на будь-якому етапі зірвати це перемир'я і відновити бойові дії.