От, наприклад, я. Взявся за "Тартак", реорганізував структуру, підвищив мотивацію, покращив загальну якісь роботи колективу, сам співати навчився, форму набрав, пишу хіт за хітом, мене всюди крутять, запрошують на концерти, з турів не вилажу, гонорар росте, популярність розбухає. Коротше, "Тартак" ще не "Океан Ельзи", але стрімко туди прямує. І тут дзвонить мені Фоззі й каже: "Олександре Євгеновичу, а киньте ви свій "Тартак" і переходьте до нас в "ТНМК"! Не головним, звісно, так - помічником-консультантом - але будете отримувати хорошу зарплату і всі учасники групи та наші прихильники будуть Вас любити-поважати!". І я такий - о, клас! Нащо мені той "Тартак" - біжу, біжу в "ТНМК"!...

Ой, ні, якась трохи абсурдна ситуація виходить...

Давайте краще так: "Тартак" дійсно стрімко й успішно прогресує, але Фоззі мене не чіпає, а приходять до мене мої колеги і кажуть: "Саня, ти нас не влаштовуєш - ні як вокаліст, ні як автор пісень, ні як головний в групі. Ми вирішили тебе замінити на більш гідного чоловіка - він і розумніший, і здібніший, і грошей багато має. Приходить той чоловік, і щось кудись популярність "Тартака" поступово дівається... Дурня якась - навіщо хлопцям було міняти мене, явно класного, невідомо на кого, явно мутного, якщо в колективі все добре і всі задоволені? А! Той чоловік просто довго і наполегливо моїх хлопців "обробляв", чесав їм по вухах, подарунки робив, баблом осипав - от хлопці мої й повелися. А я, виходить, лопух - колектив зберегти не зміг, небезпеку прогавив, змію в дім пустив і вся моя успішна робота - коту під хвіст, виявляється.

Так до чого це я?

Може я, звісно, чогось не розумію, але якщо всі ті грузини такі класні, вмілі, чесні й талановиті, то чому вони не в Грузії?! І я зараз не кажу, що вони погані, просто в моїй голові все це якось трохи не в'яжеться.