Колия читав найкрутішу серію фентезійнихроманів Джорджа Мартіна «Пісня льодуі полум'я», мені здалося, що прообразомкороля Вестероса став нинішній українськийпрезидент. Коли ж дізнався, що серіябула створена ще до початку правлінняЯнуковича —  подумав, що ВікторФедорович теж є фанатом «Ігор престолів»,і знайшов для себе взірець державногодіяча.

Нехай васне бентежить спроба автора порівнятистилі керування державами (Вестеросомі Україною), особисті риси, манеруспілкування, характери двох політиків— вигаданого і реального. Фентезійнийшедевр — як і його екранізація «Ігрипрестолів» — настільки підкорилизахідний світ, що там вже давно з'являютьсястатті з геополітики і мистецтваміжнародних відносин на прикладісюжетної лінії «Пісні льоду і полум'я». 

Наприклад,найавторитетнішій у світі журнал зісвітової політики ForeignAffairs присвятивроману Джорджа Мартіна дві статті. Перша— «Gameof Thrones as Theory», належить професору зміжнародних відносин УніверситетуМассачусетса Чарлі Карпентер. Другу —«"Gameof Thrones as History» — написав американськийісторик-медієвіст з Університету ЛойолиКеллі ДеВріса. 

Іншийвпливий журнал, ForeignPolicy, зробивглибокий політологічний аналіз роману.Предметом дослідження стала «реальнаполітика» правителів Вестеросу таінших континентів фантастичного світу.Пізніше відомий експерт з міжнародноїполітики, професор Університету Тафтсаі головний редактор журналу TheNational Interest ДеніелДрезнер у колонці «HowGame of Thrones found its political groove» розглядавполітичну культуру і політичне лідерствоу романах Мартіна.

Світ Вестеросунастільки схожий на реальність, що йогоможна і варто використовувати як посібникдля життя на планеті Земля. Тому мидослідили життєвий шлях і політичнукар'єру  двох політиків — ДжоффріБаратеона та Віктора Януковича — івиявили майже 100% тотожність. Звісно, додисертаційного дослідження на тему«Компаративний аналіз внутрішньої ізовнішньої політики короля ВестеросаДжоффрі Баратеона і президента України Віктора Януковича: визначення політичнихперспектив узурпації влади» нам щедалеко. Але скромні висновки і збігивас потішать. 

Вестеросецьмав поганий характер. Це є наслідкомнедостатнього виховання — його батькоРоберт гаяв свій час на полювання,пиятику і сексуальну розпусту з коханками,а мати постійно робила поступки синові.З офіційної біографії Віктора Федоровича відомо, що його мати померла, коли синовібуло лише два роки. Стосунки з новоюдружиною батька в нього не склалися,тому Янукович пішов жити до бабусі. Бракбатьківського піклування спричинивсвоєрідне ставлення політика до людей.Більшість пам'ятають вислів нинішньогогаранта напередодні виборів-2004 про«козлов, которые мешают нам жить». 

Можливо,саме погане виховання Джоффрі  танедостойні приклади для наслідуваннязробили з юнака садиста, немилосердну,честолюбну, легкодуху,  примхливу ібрехливу істоту. Він вважав проявоммилосердя послати найманого вбивцю,щоб той заколов Брана Старка, котрийупав з даху і втратив здібність ходити. 

Жорстокістькороля Джоффрі проявлялася у садистськомуставленні до своїх підлеглих і найближчогооточення. Після перемоги Робба Старка(вже коли почалась громадянська війна)недалеко від Кастерлі Рок, Джоффрінаказав побити сестру бунтівника іводночас свою наречену Сансу Старк.Крім того, Джоффрі наказав своєму лицарюбити Сансу щоразу, коли вона викличе вкороля роздратування.

Звісно, Віктор Федорович не дозволяв собіподібних «експериментів над людськоюгідністю» (хоча, хто знає). Ми, все-таки,живемо у цивілізованому світі, а не усередньовіччі. Проте на думку спадаєсвіжий приклад «опускання» міністраекономіки Петра Порошенка. Підлеглийпопросив посприяти у затвердженніставки утилізаційного збору. На цепрезидент зауважив: «Поганому танцюристузавжди щось заважає. Що ви розповідаєтеі кому ви розказуєте? Я вам головиповідриваю, дуже скоро. Відразу післявиборів, якщо ви будете розповідати іне робити. Я про це сказав прем'єр-міністровіі сьогодні вам кажу, всім іншим, хтосидить тут у першому ряду. Півтора місяцізалишилося. Хочете бавитись у політику- побавитесь у політику. Оповідачі».

Обидваправителі виявились підлими брехунами.Гарант весь час розповідає про покращення,дотримання прав людини, верховенствоправа та тому подібні речі своїм західнимколегам. Владика Залізного трону відвертозбрехав своїй матері щодо інциденту,який стався по дорозі з Вінтерфелла вКоролівську Гавань. Джоффрі та Сансарозважалися верховою їздою. Аж раптомвони застали Ар'ю Старк, котра вправляласяна іграшкових мечах зі своїм другом,простолюдином Мікою. Джоффрі вирішивпозмагатися — викликав смерда напоєдинок. Але Ар'я встала на захистхлопця — напала на принца і вдарилайого дерев'яним мечем. Розлютившись,Джоффрі погнався за Ар'єю зі справжніммечем, поки на нього не напав лютововкі не вкусив за руку. Своїй мамі Серсеївін розповів легенду про зловмиснийнапад Ар'ї, Міки і лютововка.

Баратеон і Янукович, як два брати-близнюки, вдаютьсядо несправедливості стосовно політичнихопонентів. Віктор Федорович післяперемоги почав підкуповувати депутатів та близьке оточення Юлії Тимошенко - і відправив за ґрати верхівку опозиції.Джоффрі влаштував суд над Еддом Старком.І хоча він обіцяв Сансі бути милосерднимдо її батька (о, згадаймо обіцянки Януковича європейцям і американцям),однак засудив своїм наказом екс-правицюдо страти через відсікання голови. Нацьому шкуродер-правитель не зупинився:змусив свою наречену дивитися набатьківську страту. Необачний наказ,відданий проти волі матері та найближчогооточення, послужив поштовхом догромадянської війни. 

Загаломдім Ланністерів (звідки походять Серсеята Джоффрі) став прозивним словом уполітичному світі «Ігр престолів». Увищезгаданій статті «Realpolitik in a FantasyWorld» в Foreign Policy автор вказує намакіавеллівський підхід до консолідаціївлади Ланністерами: катування суперників,ігнорування кредиторів, віроломніпідкупи і зради. Для жорстокого світу«Пісні льоду і полум'я», де вбивствадітей і ґвалтування жінок відбуваютьсяна кожному кроці, найвищим проявомаморальності стало так зване «Кривавевесілля», яке закінчилося винищеннямСтарків. Дім Ланністерів став уособленнямвсього найнижчого, аморального, чужоголюдській природі.

Ті саміхарактеристики і визначення мизастосовуємо сьогодні до політики«донецьких». Їхня манера управліннядержавою — дикунство, яке викликаєобурення в усьому світі. 

Попризовнішню суворість і лють, двоє голівдержав — Джоффрі і Віктор Федорович —є справжніми боягузами. По-перше, розправинад політичними суперниками — це проявслабкості. Вони не вірять, що зможутьутримати владу хоч якимось шляхом, окрімфізичного знищення конкуренції. По-друге,обоє мали в житті конкретні випадкипанікерства. Згадаємо, як «геройськи»повівся Янукович, коли в нього поцілилияйцем в Івано-Франківську під часзустрічі з виборцями: говорили про тупийважкий предмет, замах, цеглу тощо.

Під часоблоги Королівської Гавані СтаннісомБаратеоном Джоффрі мусив стояти разомзі своїм військом — обороняти місто іЗалізний трон. Проте, він спромігся лишекомандувати трьома катапультами. Серсеянаполягла на поверненні сина у замок.Слухняний Джоффрі забув про своїкоролівські обов'язки — і сховався уфортеці до кінця бою. Битву вдалосявиграти завдяки військовій майстерностійого дядька, Тіріона Ланністера, тавтручанню військ Мейса Тіррела.

Нетривалеправління Джоффрі на Залізному троніпоєднувало в собі надмірні витрати наутримання двору і забави правителя ізсуцільним безладом у соціально-економічнійсфері. Погано керований, непередбачуванийі жорстокий Джоффрі здобув ненавистьсвого народу. Саме він наказав розігнатижебраків, які прийшли до воріт ЧервоноїФортеці просити їжі. За це люди відплатилийому нападом на придворну кліку під часпроводів Мірцелли в Дорн і невдалимзамахом на вбивство. 

Дослідницяз Массачусетса Чарлі Карпентер слушнозауважила, що порушення материнськогозастереження — «королі не завжди можутьробити те, що їм подобається» — призводитьдо розладу державної системи і падіння. 

Сподіваємося,що подібне фіаско наздожене нинішньогоглаву української держави, якщо той неотямиться і не перестане копіюватиманеру керування «своїм королівством»і народом.

Микола МАЛУХА