Голова Київської облради від «УДАРу» забезпечив мільйонними доходами на довгі роки фірми, пов’язані з оточенням Палатного і Кличка.

Слово «схеми» в останні місяці у нас асоціювалось зі словом «ліквідація». Різноманітні придумки «попередників» – від газових балонів Курченка до комерційної торгівлі конфіскатом – поступово тонули в Леті. З одного боку це втішало, а з іншого – навертало на сум. Бо все-таки журналістові набагато цікавіше займатись схемою, аніж одноразовим банальним тендером, навіть корупційним.

І от доля зглянулась. У Київській області створили систему довготривалого заробітку. Що приємно – таку, якої ще не було, і до того ж – патріотичну.

Натрапили ми на неї випадково. Усе почалось традиційно: із «Вісника держзакупівель».

Новачки вже натендерили 38 мільйонів

Наприкінці 2014 року комунальні заклади Київської області почали масово укладати угоди на опалення з ТОВ «Київоблтепло» і ТОВ «Київцентртепло» – абсолютними новачками «Вісника державних закупівель», які за чотири місяці цього опалювального сезону вже отримали підряди на 26,52 і 11,67 млн грн. відповідно (це у рази більше, ніж здобутки будь-яких інших приватних опалювачів у Київській області).

У всіх випадках торги були неконкурентні – тобто з одним учасником – з однієї причини: ці фірми з літа реконструювали місцеві котельні, перевівши їх з газу на альтернативне паливо (тирсу, пелети, тощо). А оскільки у лікарень та шкіл є лише по одній котельні, то альтернативи після реконструкції вже не було. Ось хто з комунальних установ перейшов на нові відносини:

Перше питання, яке виникло після складення цієї таблички: яка ноосфера одночасно накрила стільки комунальних закладів, що їм усім раптом захотілось підключитись до альтернативного тепла, та ще й до конкретних фірм?

Лоббізм у Київській облраді

«Наші Гроші» знайшли рішення комісії з питань комунальної власності і приватизації Київської облради від 10 вересня 2014 року. Із таким висновком:

«Оцінити позитивно практику реалізації проектів стосовно впровадження альтернативних джерел енергії на прикладі компаній: ТОВ «Київоблтепло», ТОВ «Київцентртепло», ТОВ «Укртепло Київ» на об’єкти комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області. Рекомендувати Районним радам та районним державним адміністраціям Київської області із врахуванням виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 293 «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання» сприяти реалізації інвестиційних проектів виробництва теплової енергії з використанням будь-яких видів палива та енергії (за винятком природного газу), в тому числі з відновлюваних джерел енергії. А також,сприяти в питаннях укладання договорів оренди приміщень для переоснащення котелень та в питаннях укладання договорів оренди, суперфіції чи сервітуту земельних ділянок для будівництва нових модульних котелень».

Даруйте за довгу цитату. Але занадто вона вже знакова. Особливо цікавим є слово «рекомендувати». Класика схемного діловодства. Так ніби й змушуєш когось, але не до кінця. Врешті – ніхто не винен: одні просто порекомендували, інші – просто прислухались.

За логікою, місцеві органи влади мали би оголосити гучні інвестиційні конкурси на пошуки майбутніх партнерів, знайти найкращу пропозицію, відзвітуватись перед громадою і т.д.

Однак нам чомусь не вдалось знайти у офіційних джерелах жодних даних про такі конкурси на реконструкцію своїх котелень. Якщо не зважати на кумедні випадки. Скажімо, знайшлось чудове свідчення журналістів з білоцерківського видання «БЦ news»:

«Голова Київської обласної ради вже домігся, аби два військових майданчика в Білій Церкві та протитуберкульозний диспансер були переведені на твердопаливні котли. Їх буде обслуговувати фірма ТОВ «Київоблтепло».

Хороше слово – «домігся». Майже синонім до слова – «нагнув».

Після такого моніторингу, зрозуміло, виникло непереборне бажання відповісти на два запитання: «Ціна питання?» і «Хто?».

Аеропорту дровяне опалення коштує дешевше, ніж лікарням Київщини

Чітку відповідь про ціну, на жаль, знайти важко. По-перше, курс долара скаче так, що порівнювати з газовим опаленням – було б некоректно. Хоча для мінімальної орієнтації якийсь приклад навести можна.

Комунальний заклад Київської облради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання» на 2014 рік замовляло опалення комунальному житлово-експлуатаційному підприємству Глевахівської селищної Ради по 1026 грн. за Гігакалорію. На останній місяць лікарі уклали угоду вже з ТОВ «Київоблтепло» по 1290 грн./Гкал, а на 2015 рік «Київоблтепло» виставило лікарям тариф – 1320 грн.

Друга важлива деталь, яка не дає тверезо поглянути на речі – патріотична. Відмова від російського газу може бути більш важливою, ніж мінімальний фінансовий виграш. Адже не все вимірюється грішми.

Котельня на пелетах дитсадка №1 на вул. Паризької Комуни у Ірпіні. Нове паливо – у білих мішках. Фото “Правди Ірпеня”.

Однак найважливішого фінансового аспекту ми все ж таки торкнемось. Полягає він у тому, що фірми, які «зайшли» в комунальні котельні – зробили це всерйоз і надовго. Бо альтернативи для них відтепер не буде. А «Наші гроші» неодноразово фіксували тендери, які базуються на подібних контрактах. Перший рік – платимо нижче ринку, а вже з наступного року – вдвічі переплачуємо. Тому, як воно буде – достеменно побачимо лише наступного року (або ще цього – через допугоду).

Котельня на дровах, вид зсередини.

Правда, цьогорічні ціни теж викликають деякі питання. Занадто вже великий розніс тарифу. Це видно навіть із вищенаведеної таблички. А ось ще приклад з Київської області. Тут приватне ТОВ «Київ Грін Енерджі» так само минулого року перевело котельню державного аеропорту «Бориспіль» на тріску і тепер постачає йому тепло по 994 грн/ГКал. Хоча можна було очікувати тарифи набагато більші, бо власники цієї фірми зовсім непрості, а навіть дуже високопоставлені: перший замдиректора «Укрзалізниці» Максим Бланк і екс-нардеп Володимир Майстришин. Ба, ні.

А це може означати лише одне: апетити і дах у «Київоблтепла» і «Київцентртепла» набагато крутіші, ніж у аеропортових постачальників. Це при тому, що «інвестиційна складова» у всіх – приблизно однакова.

Тепер перейдемо до відповіді на питання «Хто?». Тут ситуація набагато зрозуміліша. Отож.

“УДАРники” опалювального сезону

Представник “УДАРу” Іван Надєїн

«Київоблтепло» має чотирьох засновників: ТОВ «Теплоенергохолдинг», ТОВ «Сет інвест», кіпрський офшор «Таканор партісіпейшен лімітед» (Tacanor participation limited) і Віктор Сопівник.

Власником «Теплоенергохолдингу» є Олександр Бесараб, директор ринку у Миронівці, депутат Миронівської райради від Партії регіонів.

У «Сет інвесту» четверо власників: Сергій Дем’янов, Марина Машинська, Марія Швед і Ольга Надєїна (запам’ятаємо останнє прізвище).

«Київцентртепло» заведено на дві інші фірми: той самий «Теплоенергохолдинг» миронівського директора базару і ТОВ «Український правовий дім».

«Український правовий дім» має трьох власників: це вже згадані кіпріоти «Tacanor» і «Сет інвест», а також Андрій Гріненко, який за часів Януковича очолював Бориспільську райдержадміністрацію, а у 2014 році намагався потрапити до парламенту по списку «Сильної України» Тігіпка у якості голови ТОВ «Інститут досліджень регіонального розвитку України». Засновником цього інституту знову ж таки є «Український правовий дім».

Історія власності «Українського правового дому» знову привела нас до знайомих прізвищ. Раніше її директором був Роман Швед, а засновниками були вже згаданий у «Сет інвесті» Сергій Дем’янов, Володимир Земляков, а також Іван і Дмитро Олексійовичи Надєїни. У цьому місці ми впритул наближаємось до партії «УДАР» Віталія Кличка.

Володимир Земляков під час парламентських виборів 2012 року представляв результати соціологічного дослідження вищезгаданого Інституту дослідження регіонального розвитку України, які показували лідерство Партії регіонів і «УДАРу». Хоча будь яка притомна соціологія тих часів вказувала, що друге місце за «регіоналами» має зайняти «Батьківщина». Так зрештою і вийшло, а партія Кличка була лише третьою з результатом удвічі гіршим від Тимошенко-Яценюка.

Такий поганий результат тоді не дозволив пройти до парламенту 65 номеру списку «УДАРу» Івану Надєїну, чий бізнес-партнер Земляков і видав на гора сумнівну соціологію (її тоді «розганяли» провладні телеканали фірташо-льовочкінський «Інтер» і Перший національний під керівництвом вихідця з «Інтера» Єгора Бенкендорфа).

Іван Надєїн нині відомий як голова громадського Комітету енергетичної незалежності України (у цій структурі також світився нинішній заступник глави Адміністрації президента України Ростислав Павленко). І він має безпосереднє відношення до ринку альтернативного опалення.

Є таке ТОВ «Укртепло Київ», засноване надєїнським «Українським правовим домом». Ця фірма вже два роки є ексклюзивним постачальником опалення для низки установ Бориспільського району.

Однак здається, що розквіт альтернативних опалювальників «Київоблтепло» і «Київцентртепло» пояснюється не стільки Надєїним, скільки іншою персоною. А саме директором цих двох фірм Володимиром Костіковим.

Нардеп від “УДАРу” Артур Палатний

Володимир Костіков – багаторічний бізнес-партнер, мабуть, найвсесильнішого «ударівця» Артура Палатного (були співзасновниками ТОВ «Агромаркет-2006»). А у фірмі «Інтеркотеджбуд» свого часу був наступний склад власників: Костіков, Михайло Вайнберг (власник трикотажної фірми «Роза», що нині отримує багатомільйонні підряди від Міноборони), мати Артура Палатного Лідія та Олександр Булино. Останній – це дядько братів Кличко по матері.

Тобто Костікова можна вважати плоть від плоті представником Палатного, який у свою чергу є таким самим плоть-від-плоті кличківцем. Разом з братами Палатний володів низкою фірм, а зараз володіє мандатом народного депутата від «Блоку Петра Порошенка», співзасновником якого і є «УДАР» Кличка.

Те, що Віталій Кличко очолив Київську міськдержадміністрацію і влаштовує бізнес на столичній комуналці своїм німецьким друзям, ще,звісно, не означає можливості однією ногою відкривати двері в Київську область. Тут і своїх авторитетів вистачає.

Відтак є підстави вважати, що хтось допоміг фірмам Костікова потрапити на ринок Київщини. Видається, що таким помічником є голова Київської облради Микола Бабенко.

Раніше Бабенко був просто депутатом облради від «УДАРу». Однак менш ніж за тиждень після втечі Януковича у 2014 році він був обраний головою облради. І саме облрада зіграла визначну роль у створенні ринку альтернативного опалення у Київській області і його одночасній монополізації фірмами Костікова.

Отже у сухому залишку маємо наступну схему.

«УДАР» отримує владу у Київській області. В очолюваній «ударівцем» облраді вирішують переводити комунальні котельні на дрова/тирсу. Пов’язані з «ударівцями» фірми отримують ці котельні у своє розпорядження і зараз знімають мільйони з підпорядкованих «ударівській» облраді комунальних установ по привабливим для бізнесменів тарифам. При цьому це не разова акція, а дуже довгий бізнес. Навіть якщо зміниться влада виколупати приватні фірми з комунальних котелень буде дуже складно. Договори, рішення місцевих рад, інвестиції, суди… Здається, що жодна Генпрокуратура цього не розплутає, якщо просто зараз по свіжим слідам не розбереться – як «ударівці» отримали контроль над котельнями.