Дозвольте нагадати друзям, що той шок, який зараз переживають і ще переживатимуть українці, Україна і її економіка, пережили сусіди - поляки.

Я пам'ятаю стан зубожіння Польщі під час шокової терапії, коли за день яйця дорожчали вдесятеро. Я пам'ятаю початок реформ в Литві, які співпали з агресією Росії, а потім повною економічною блокадою. Я працював тоді головним редактором на ТБ і вирішував - купити хліба чи поїхати на роботу тролейбусом. А коли пішки діставався телевізії, виявлялося, що курс не те що впав, його взагалі не існує, бо немає грошей. Але ми витримали. Бо люди працювали на майбутнє, мали мету.

Так і в Україні.

Ситуація, звісно, погана. Війна, спадщина Янковича, непрофесійні дії Нацбанку, брак інформації, затягування реформ урядом Яценюка, негідне зблансування соціального захисту і процесів інфляції. Це все погрішує ситуацію. Не дай Боже в країні станеться соціально-громадянський вибух. Тут багато залежить від громадянських інститутів - вони мають зорганізувати людей на конструктивну працю, а можновладців змусити до прискорених реформ.