Після останнього засідання суду 17 березня по справі Пукача ЗМІ, що обслуговують родину Кучми-Пінчука, перейшли від замовчування моєї позиції до відвертої дискредитації моєї особи.

Я не буду нікому доводити, що не верблюд.

Те, як жив, те, за що і як боровся, те, чого прагну, відомо багатьом людям ще від часів, коли Україна ще не була незалежною.

Але маю пояснити, чого добиваюсь у цьому судовому процесі.

Якщо цей суд закриють – ніхто і ніколи більше не повернеться до замовників політичного насильства режиму Кучми, що виховав не лише Януковича а й всю ту «еліту», що вже сьогодні, навіть під час війни, продовжує роздирати Україну. Щодо Пукача його чекатиме доля інших свідків злочинів Кучми: Кравченка та Чечетова. Боюсь, така сама чорна карта випаде ще одному свідку – судді Мельнику.

За цей фінал несамовито бореться родина Кучми-Пінчука, на яку працює ціла медіа імперія, продажні судді, та кишенькові прокурори-фальсифікатори на кшталт О. Баганця, у якого на короткому налигачі вже давно бігає Валентина Теличенко. Бігає і прислуговує якраз з тих часів як захищала інтереси Юрія Луценка під керівництвом Баганця та Фоміна (адвоката Пукача тих часів Кучми, коли цього придворного вбивцю Печерський суд відпустив на волю).

Отже я у своїй апеляції виборюю повторний і тепер вже - відкритий - судовий процес над Пукачем.

Адже для того, щоби дістати справжніх вбивць – замовників - потрібний ПУБЛІЧНИЙ процес над Пукачем, під час якого, встановлюючи мотиви виконавців, ми на очах суспільства доказово назвемо імена замовників, а через СУДОВЕ розслідування численних фальсифікацій справи та вбивства Кравченка отримаємо неспростовні докази проти Кучми, ще більш вагомі, ніж записи Мельниченка. 

Той, хто проти такого публічного судового викриття замовників, щоб не говорив, виступає за їхню безкарність.

Крім того у ході цього апеляційного розгляду стало відомо – тепер вже всьому суспільству, що ще за Януковича у Печерському суді суддя Мельник організував тривалий і жорстокий процес шантажу і погроз життям рідних Пукача, аби він замість Кучми і Литвина назвав замовниками Мороза і Марчука – людей абсолютно непричетних до вбивств, що замовляв президент. У цьому шантажу за свідченням Пукача брали участь прокурори державного обвинувачення Шилов і Волошин, генерали СБУ та МВС (імена яких Пукач готовий назвати слідству), а також Валентина Теличенко, яка за словами Пукача була найактивніша.

Ми змусили Апеляційний суд звернутися у ГПУ аби по цим заявам Пукача було проведено розслідування. Генеральний прокурор просто проігнорував звернення Суду. Натомість його заступник – знову той самий Баганець, до якого ми не звертались, – через голову Генерального прокурора Шокіна (а може і без його відома) відповів нам, що не бачить підстав для проведення розслідування. Але тих прокурорів що «засвітилися» у цьому скандалі ГПУ прибрала з процесу «по-тихому» без найменших пояснень.

Саме цей впертий і свідомий саботаж розслідування свідчить, що Пукач каже правду. І що від цього шантажу, від судді Мельника, прокурорів та інших поплічників йде пряма стежка доказів злочину родини Кучми-Пінчука.

Медіа-шавки Пінчука разом з Теличенко називають мене адвокатом Пукача – це в них така технологія: поєднати моє ім’я з ім’ям вбивці, а тим поставити мою позицію під сумнів. 

Я ніде і ніколи жодним чином не заперечував як вину Пукача, так і вищу міру покарання для нього.

Але я абсолютно поділяю вимогу Пукача, аби поряд з ним у клітці відповідали Кучма і Литвин.

Для тих, хто хоче переконатися на власні очі ставлю повний запис судового засідання.