Я був серед тих, хто пропонував ідею призначення олігархів на губернаторські посади. Тоді, в критичний момент початку війни на Сході, всі мільярдери відмовилися. Став губернатором один Коломойський. Він і його команда реально багато зробили для зламу сепаратизму і патріотичного відродження Дніпропетровщини. Другою заслугою Коломойського стало перетворення Дніпропетровська на центр логістики АТО. Звідси вилітала авіація, йшли конвої з пальним і їжею, тут родичі впізнавали тіла загиблих. Все це потребувало цілодобової важкої праці Коломойського та його заступників.

За все це щира вдячність.

Дуже прикро, що поряд з цим з'явився інший Коломойський, який прагне будь-якою ціною залишити під особистим контролем державні підприємства. Від образ журналіста до використання озброєних людей. Це неприйнятно.

Ніхто не збирається нищити приватний бізнес Коломойського. Але йому (як і всім іншим олігархам) доведеться усвідомити необхідність трансформації в крупних підприємців, які грають за загальними правилами.

З іншого боку конче необхідно добитися СПІЛЬНИХ ДЛЯ ВСІХ правил. Уряд має добитися, щоб дивіденди сплатила не тільки "Укрнафта", а й всі інші власники облгазів, і обленерго, і промислових гігантів типу "Турбоатому".

Одночасно має бути запропонована і негайно проведена прозора процедура конкурсів для призначення керівників державних акціонерних товариств.

Міняти керівника в "Укртранснафті" чи деінде шляхом кулуарних рішень ставленика одного олігарха на іншого теж неприйнятно.

Ще одна важлива річ. Будь-який силовий опір має бути жорстко придушений. Бо цивілізована країна мусить мати єдину монополію – право держави на застосування зброї для захисту закону.

І кожен, хто цього не визнає, а тим більше вбиває українського силовика під час його служби – має постати перед судом.

Саме за це – рівність можливостей, свободу особистості і рівність перед законом – ми виходили на Майдан.