Печерський район – у топ-3 ганебного рейтингу. За кількістю прогулів депутатами Київради від Печерська він посів третє місце з-поміж інших районів Києва.

Депутатка Алла Шлапак, згідно з моніторингом руху «Чесно», стала кандидаткою на виліт – тобто пропустила більше 50% засідань постійної комісії і може бути позбавлена мандату згідно з законом "Про статус депутатів місцевих рад".

Це єдина депутатка з-поміж 60 мажоритарників, яка дозволила собі прогуляти понад 50% засідань постійної комісії з питань охорони здоров'я. Саме це і вивело Печерськ у столичному антирейтингу на третє місце.

Ось який цей антирейтинг має вигляд у відсотках.

За інформацією руху «Чесно», Алла Шлапак є фігуранткою антикорупційних журналістських розслідувань. Вона боролась за мандат до Київради, однак готова була залишити печерських виборців, йдучи до паламенту восени 2014-го року від одного із одеських округів. Там Шлапак не набрала і 3%. На попередніх виборах у 2012-му році Шлапак намагалась потрапити до парламенту в печерському 221-му окрузі. Тоді ЗМІ повідомляли про підкуп виборців. 

Продуктові набори під час агітаційної кампанії, за матеріалами "Української правди", роздавались кілька разів. І це при тому, що у декларації кандидатки до парламенту на сайті ЦВК значився доволі скромний дохід у менш ніж 40 тисяч гривень за рік. Така активна кампанія принесла Шлапак у печерському окрузі третє місце. У 2012 році її підтримали понад 18% виборців.

Спостерігачем Алли Шлапак значився на той час Михайло Терентьєв, який зараз у цьому ж Печерському районі потрапив до Київради і прикрився брендом УДАРу. Шлапак теж пройшла до Київради, проте як безпартійна. До слова, агітацію канидатка вела у стилі Блоку Петра Порошенка, що також було властиве багатьом екс-регіоналам.

Варто нагадати, що у Київраді попереднього скликання Алла Шлапак була співголовою фракції Блоку Леоніда Черновецького. Жодна політична сила не взяла депутатку з таким послужним списком до своїх лав, тому наразі Шлапак залишається позафракційною. У Київраді Шлапак відзначилася як прогульниця. Вона була відсутня 7 зі 26 робочих днів Київради. 

За рік депутатка написала лише 4 запити.

На противагу Шлапак, її колишній помічник Михайло Терентьєв, який потрапив до комісії ЖКГ, не пропустив жодного засідання.

Терентьєв до того, як стати депутатом, кілька років очолював громадську приймальню Шлапак. Під час свого депутатства Терентьєв встановив кілька дитячих майданчиків. Джерело фінансування наразі невідоме. У своєму звіті за перші 6 місяців роботи депутат зазначив, що підготував більше 20 депутатських запитів. Проте за офіційними даними Київради до березня 2015 року підтримали лише 15 запитів депутата Терентьєва.

За кількістю запитів Терентьєв поступається депутатові Київради Ярославу Діденку. Цей депутат пропустив 2 засідання зі 26. Засідання комісії з питань місцевого самоврядування відвідує справно. Позафракційний Діденко потрапив, згідно з моніторингом руху «Чесно», до списку найбільш допитливих.

Діденко, як і Шлапак, на парламентських виборах спробував свої сили й балотувався до парламенту. Це друга спроба Діденка потрапити до Верховної Ради. У 2012 році він балотувався під брендом УДАРу й посів 2 місце, набравши понад 20%. Торік восени блок Петра Порошенка у Печерському районі висунув скандальну кандидатуру – Олександру Павленко. А Діденко балотувався як самовисуванець. Його результат на цей раз склав менше 7 відсотків. Випадок Діденка доводить, що для місцевих виборів значення бренду є принциповим. Втративши бренд УДАРу, Ярослав Діденко втратив близько 15% рейтингу.

Завдяки Діденку, який написав три десятки запитів, Печерськ за цим критерієм посідає перше місце з-поміж 10 районів Києва. Але варто зазначити, що кількість депутатів у районі – найменша. Тут їх лише троє.

За кількістю запитів у Київраді Діденко посів четверте місце з-поміж 120 депутатів.

На прохання Громадського руху «Чесно» експерти проаналізувати запити депутатів Київради. Як виявилось, значна кількість депутатів пише запити, які виносить на розгляд Ради у той час, коли було би доцільніше писати депутатські звернення. "Це все від малограмотності. Депутати не хочуть працювати реально, а переслати питання на найвищий рівень, щоб потім сказати виборцям: я для вас все зробив, що міг. Я переконаний, що треба було провести навчання для депутатів та їхніх помічників. Але це треба не лише для Київради", – наголошує Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства.

"Партійні середовища повинні готувати свої кадри. Але в Україні така культура відсутня. Академія держуправління маленька і неадекватна система. Тому така реальність – від малограмотності," – додає Ткачук.

Ірина ФЕДОРІВ