Сталося так, що останні два тижні провела вдома – напівпостільний режим із побажаннями лікарів важкого не підіймати і не нервуватися) Тобто, ніякого фейсбуку. І поменше новин. І побільше хорошого.

Хороше у мене – це коли руки у фарбі. І результат, щоб можна побачити. Отже, дюжина писанок. Але як без фейсбуку? Друзі там викладали свої.

Найпопулярніші тренди сезону в писанкарстві – синьо-жовта гамма, з орнаментів – класика, тризуби, із рослинних мотивів – укроп, тобто, кріп. Натуральний і стилізований. У мене вийшов такий:

Писанкарство – це українська медитаційна практика. По-перше, спокій. Без спокою ти не набереш у писачок стільки воску, як треба, не нагрієш належно, і лінію пряму не проведеш. Рівне дихання – не поспішай, писачок не нагріється швидше, ніж має. Звідси ритм, спокійний і врівноважений. Гармонія.

Ще дуже важить вогонь і запах натурального воску. Вітчизняний аналог ароматичних індійських паличок.) Запах воску куди рідніший за сандал. Це так заспокоює, а дим – навіть від загашеної свічки чи сірника – дає первісне відчуття безпеки. Завжди думала, що людям подобається курити через це відчуття – несвідоме нагадування запаху правогнищ, які захищали наших предків від диких звірів та інших страхів. Що саме тому цигарки наче б то заспокоюють. Навіщо себе труїти – вам потрібні не цигарки, а лише їхній дим.

Вчені давно довели позитивний вплив дій, пов'язаних із дрібною моторикою – каліграфія, вишивання – заспокоюють, дають відчуття гармонії дорослим, у дітей пришвидшує розвиток мозку. Писанкарство сюди ж.

До побажання важкого не підіймати треба було додати – не видувати самотужки яєць на писанки. Тільки механічними способами.) У шкаралупі треба зробити дві дірочки, циганською голкою розкалатати вміст яйця, а потім медичною грушею або великим шприцем його видути. Побічний ефект писанкарства – у вас вдома купа жовтків і білків, які треба кудись діти. Звідси ще один позитивний ефект – запіканки, бісквіти й торти, солодке заспокоює. Про фігуру все одно є сенс говорити після Великодня, особливо якщо збираєтеся до батьків чи бабусь.

Найбільший креатив із писанкою в мене був цього разу, коли я вирішила ще й зняти, як я малюю. Однією рукою тримаєш яйце, другою – писачок, третьою – камеру. Знову індійські аналогії із багаторукими істотами.) Ну ок, замість третьої руки можна використати штатив. До відзнятого народження писанки дуже допасувалася автентична поліська музика – народні мелодії, зіграні на скрипці та коров'ячому ріжку. Але коли пишеш писанку – музика не потрібна – ти її пишеш візерунками. Достатньо тиші. І запаху бджолиного воску.