ХристиянкуЕмілію Йосипівну Цимбалюк знайшлимертвою з мотузкою на шиї у час, колизазвичай самогубства не здійснюються —вранці. Жінка, як завжди, вийшла з домівкиі звично займалась господарством, доїлакозу, аж раптом опинилась у сіннику наколінах із зламаною шиєю, тримаючи водній руці ключі, а в іншій стиглі груші.Горло стягувала петля, мотузка булаприв`язана вправною рукою до балки надголовою.

Емілія напередоднісвоєї смерті працювала бухгалтером укооперативі, який займався газифікацієюосель мешканців селища ЧерняхівЖитомирської області. Кооперативстворили самі селяни, а в керівникинапросився колишній міліціонерЧерняхівського райвідділу Малиновський.Для виконання робіт, оформлення необхідноїдокументації голова Малиновський зібравз людей приблизно 400 тисяч гривеньготівкою. Газ проклали всім бажаючим,але потім члени кооперативу провелиревізію і встановили, що як мінімум 125тисяч гривень пішли кудись не туди.

Бухгалтер Еміліярозповіла селянам, що грошима нерозпоряджалася, а голова значну частинукоштів витратив на хабарі чиновникамз обласної державної адміністрації.Емілія Цимбалюк не була матеріальновідповідальною особою, через що притягнутиїї до відповідальності неможливо —тобто, боятись їй було нічого. Але ж прорух коштів, який відображався здебільшогона шпаргалках, знала багато і могларозповісти громаді. Теоретично її смертьбула вигідна в першу чергу голові. Селянизвернули увагу на дивну поведінкувідставного мента у день загибеліЕмілії — зазвичай він пробуджувавсядесь об 11 годині, а в той ранок, незважаючина пиятику ввечері напередодні,прийшов до тями ще з першими півнями іневідступно знаходився поруч з трупом,навіть сам відвіз тіло небіжчиці доморгу.

Начальник Черняхівськогорайвідділу міліції Ігор Скидан  нічогодивного у смерті християнки ЕміліїЙосипівні «не вбачив», як і у махінаціяхз грошима. А Черняхівський прокурорвзагалі не відповів на письмове зверненняошуканих громадян.

В цій сумній історіїможна розглядати три версії: вбивствоз імітацією самогубства, самогубствоі доведення до самогубства головоюкооперативу.

Але в Житомирськійобласті, де правоохоронці райвідділівпід надійним дахом обласного керівництвазвикли приховувати злочини, «похеризм» — звичайнісінька річ.

Віктор СВОБОДА