«Суд не повинен бутизнаряддям терору. Він покликанийсправедливо карати за злочини іперевиховувати. Про «гуманізм» радянського суду студент юридичногофакультету дізнається на першому курсі…»

Це написав майжепівстоліття тому у своїй збірці«Правосуддя чи рецидиви терору» ВячеславЧорновіл, якому сьогодні могло бвиповнитись 75 років. Ці та інші рядкирадянська влада йому не пробачила. Іззвинуваченням у «наклепі на радянськийсуспільний і державний лад» йогоув‘язнили на два роки, а згодом відправилина заслання за «антирадянську пропагандута агітацію», що тоді вважалось особливонебезпечним державним злочином. Всього15 років свого життя довелось заплатитиЧорноволу за мрію про незалежну Україну.

По суті, в цьому світінічого не змінюється - історія циклічна.Але мені сьогодні здається, що історіяУкраїни розвивається не по спіралі, аякоюсь кривою схибленою стежкою, якапростує навіть не через граблі, а, наченавмисно, через найбільші граблища!Тоді також розповідали, що Чорновілкримінальний злочинець, як розповідаютьі сьогодні про Тимошенко, Луценка таінших незламних героїв, які гіднопродовжили його справу боротьби заУкраїну... Але влада забула, що не продажнісудді, не аморальні прокурори проголошуютьвироки… Вирок проголошує країна, вирокпроголошує історія.

Олександр Турчинов