Киівський ресторан уцентрі міста. Час ланчу. За відразутрьома столиками преспокійно палятьнахабні хлопці і іх довгоногі супутниці.Не ховаються, смачно затягуючисьцигарками. Обурююся офіціанту- що цетаке?????? У відповідь чую - цей залпозиціонується як літній майданчик, виж бачите- він весь зі скла. Підбігаєадмінстратор, пояснює- розумієте, вонинас не слухають, вони відверто хамлять,продовжують палити. От що нам робити?Кажу- викликайте охорону, домагайтесядотримання закону, а що робити нам, іншимвідвідувачам? Дихати смородом? Попросилакнигу скарг , аби зафіксувати це порушеннятам, привернути до цього увагу.Адміністратор почала плакати, що вонавідразу втратить роботу, а вона самавиховує двох крихіних дітей. І що заразхлопці потушать своі цигарки і більшетакого не буде ніколи. І я нічого ненаписала. Не знаю, чи права я в ційситуаціі. Пішла я звідти, щоб не дихатисмородом, на мене вовком дивилися тікурці, а адміністратор бігла, щосьдякуючи про себе і розповідаючи, якважко тягти дітей. Це правда, непросто.....А в мене настрій на весь день зіпсувався.Бо закони в Украіні не працюють ніде -ані в кав'ярнях, ані в Раді. І демонструютьцю неповагу до них представники різнихпрофесій і статусів.

Iryna Gerashchenko