Думаю, що якби у системівітчизняного парламентаризму існуваласвоя «Шнобелівська премія» (нагадую,що мова про науково-жартівливу відзнакуза найбільш дивакуваті та малокориснівідкриття), то її, мабуть, міг биодержати дніпропетровськийнардеп-регіонал.

За невеликий термін умісяць він зміг внести на розгляд допарламенту два законопроекти, геніальністьяких просто випереджає наші можливостіїх сприйняття.

Отже, по-перше цезаконопроект про зняття обмежень ізвиробництва денатурованого спирту.Саме таким чином, дозволивши виробництвовищеназваного спирту практично будь-ким,нардеп планує не мало не багато, подолатикризу в хімічній промисловості, створитинові робочі місця і т.д. Це все я невигадую, це так написано у пояснювальнійзаписці до документу.

Не знаю як хто, а я ужеуявляю собі ці благодатні ріки свіжогота життєдайного денатурату, які змиютьусю пошесть кризи із тіла нашої любоїбатьківщини. Адже ж не можемо ми невірити власним народним обранцям?

Не знаю, як із кризою вхімічній промисловості, чи буде вонаподолана у результаті ухвалення цьогозаконопроекту, але, підозрюю, для деякихкатегорій громадян він може створитикризи менш помітною та значимою. Хто жпомітить якісь кризи під потокамиспирту-денатурату?

Але на цьому джерелокреативності народного обранця непересохло, ні, віно лише набрав сили тапотужності. Отже, наступне, що вінзапропонував вдячному українськомусуспільстві – це проект «розкуркуленнясупермаркетів», що зашифровано підназвою про стимулюваннявітчизняного ринку продовольчих товарів.

Отже, припустимо, що випочули цю назву. Що перше вам спадає надумку, коли ви чуєте про стимулюванняринку продовольчих товарів? Думаю, щови уявляєте собі заходи із підтримкита дотування сільгоспвиробників,регулювання якості продукції, створенняумов для залучення іноземних інвестиційу створення нових виробничих потужностей.

Але слід враховувати,що коли нинішня влада та її правлячапартія береться до діла, то банальналогіка тут вже не працює, поступаючисьсвоїм місцем деякому вищому порядкуміркувань, що знаходиться десь за межамирозуму.

Отже, як уявлять собіу ПР стимулювання вітчизняного ринкупродовольчих товарів? Чомусь у свідомостіпредставників правлячої партії головнимчинником, що перешкоджає бурхливомурозвитку вітчизняного ринку продовольчихтоварів, є супермаркети.

На них, як на головнеджерело зла, і вказує депутат у своємуподанні. Як пояснює згодом у інтерв’юсам народний обранець, супермаркетимонополізують ринок, і просто псуютьсвоїм виглядом міста.

І не намагайтесьзбагнути, яке значення вигляд супермаркетівмає для розвитку ринку продовольчихтоварів. Як і у більшості інших дійукраїнської парламентської більшості,це не питання розуму, а питання віри.

Отже, як можна забезпечитирозвиток ринку вітчизняних продовольчихтоварів? Необхідно заборонити існуванняу межах українських міст торгівельнихпотужностей площею більше ніж 300 кв. м.,дозволити функціонування супермаркетівлише у будні дні із 9.00 до 20.00, із можливістюйого подальшого скорочення місцевимиорганами влади. Цікаво, чим цеобґрунтовується, якщо зв’язати це іззахистом вітчизняного виробника? Тобто,наскільки я розумію ситуацію, нардеп,що написав цей законопроект, вважає, щоіз 20.00 до 9.00 українці відчувають масове,ірраціональне прагнення купуватиімпорт?

У той же час, ті торгівельніплощі, що залишаться у містах, повиннібудуть продавати не менше ніж 80%вітчизняної продукції. Остання норма– єдине, що безпосередньо у цьомузаконопроекті стосується стимулюваннявітчизняного виробника продовольчихтоварів. Наскільки воно їм допоможе –питання окреме.

Власне, для того, абиці 80% продати, їх необхідно виготовити.Для цього необхідно створювати умовита розвивати потужності. Останні ж унас не тільки не розвиваються, а навпаки– згортаються. Приміром, на наших очахрозгортається трагедіяще недавно одного із найпотужнішихБалтського молочного комбінату.Очевидно, що вищеназваний об’єкт жодноїпродукції найближчим часом давати небуде.

Але така банальщина якте, що споживанню вітчизняної продукціїповинно передувати бодай її виробництво –це не для нашого правлячого класу.

Ні, логіка правлячоїпартії проста: заборонимо супермаркети,і все стане чудово.

Середньостатистичнийукраїнець прокидається вранці в суботу,сідає до свого сучасного автомобіля,заправленого чудовим пальним, абивиїхати за межі міста та придбати усенеобхідне для себе на тиждень наперед.Їдучи по широким та якісним дорогам ізпотужними багаторівневими розв’язками,він наближається до супермаркету, щовже наповнений до самого верхувисокоякісними українськими продуктами.Приміром, морською рибою, виловленоюгероїчним, високотехнологічним тапотужним українським морським флотом.Купивши усе, що йому потрібно, громадянинповертається до свого простого будинку,паралельно прославляючи мудре державнекерівництво та політичну партію, якастворила йому таке чудове життя.

Мабуть, десь так нашідорогі народні депутати і уявляють собідійсність.

А чому так? Тому щовідірваність від життя суспільства, доякого вони належать виключно номінально,не може не позначатися тривалий час.Окремі шляхи, окремі лікарні, окремінавчальні заклади. Окреме життя замежами самої нашої держави – все це неможе не позначитися на змішуванні логікиу їх свідомості. І от уже уявлення прожиття України та українців нагадуютьуявлення про життя папуаського племеніу джунглях Нової Гвінеї. Тобто щосьбачив і чув, але не більше.

Хіба не зрозуміло, щовинесення великих супермаркетів урозвинених країнах за межі міста – цеабсолютно закономірний процес, щомотивований самою логікою розвиткусуспільства. Як  тільки ми дочекаємосьу нас економічного буму, що будесупроводжуватися різким зростаннямвартості площ у містах, то жодних коробоксупермаркетів там не буде. Стадіони,супермаркети будуть переміщатися замежі міст, супроводжувані магістралямисучасних доріг. І не треба тут жодногодержавного регулювання.

Хоча, хто знає. Можливо,логіка тут якраз присутня, і, слідом заухваленням законопроекту, нас очікуєстворення окремої торгівельної мережі«Магазинчик у дантиста», яка покриє усіміста та займе потужності, що звільнилися,спираючись на окремий дозвіл Кабміну?Нічого дивного тут не було б, хоча якосьі вірити у це не хочеться.

У будь-якому випадку,на основі продукування подібнихдокументів парламентська більшістьпоказує: 1) відсутність будь-якої логікиу своїх діях; 2) схильність до продукуванняабсурду; 3) слабкий, переривчастий зв'язокіз оточуючою об’єктивною дійсністю.

P.S. Шановні громадяниДніпропетровщини! У посиланнях до цієїпублікації є тексти законопроектівВашого обранця до парламенту. Щиро Васпрошу, як тільки у Вас ще коли-небудьвиникне бажання проголосувати за Партіюрегіонів або її представників, будь-ласка,перечитайте законопроекти про денатуратта супермаркети.

Петро ОЛЕЩУК