До нині Анна Безуликвела «РесПубліку» на 5-ому в брючнихкостюмах. У першому ж ефірі «Справедливості»на «Інтері», посилюючи ефект прем'єри,вона вийшла до студії в сукні.

Що щевпало в око - наджорстка зарегламентованістьток-шоу. Все поділено на частини з суворимобмеженням у часі. Стільки-то на виступ«дуелянтів», стільки-то на запитання,стільки-то на коментарі.

Такаорганізація процесу  в стилі «кроквправо чи вліво - спроба до втечі, стрибокна місці - провокація»» тиснула не лишена головних діючих осіб, але й на глядачів,які переживали, чи встигне той чи іншийгість програми вкластися у відведенийчас. 

З одного боку зрозумілобажання авторів зробити ефір динамічнимі рівним для його учасників. Але з іншого- траплялися моменти, коли люди невстигали як обґрунтувати запитання,так і дати бодай коротеньку відповідьна нього. Тож виходило, що час буврегламентований заради самого часу.

Утелепроекта - нікчемна заставка. Такевраження, що дизайнери зробили її наспіх,абияк, щоби була.

Я дивився Безуликдо Шустера, а потім перемикнув на УТ. Іне пошкодував, бо там тема здаласяцікавішою за пропоновані завждиакадемічною як в брюках, так і спідниціАнною Безулик. Та й з секундоміром як здамокловим мечем, постійно нагадуючиправила, ніхто над душею не стояв.

 

Олександр Данилюк