MENU

Огляд блогосфери від UAINFO. 18 жовтня 2018

5254 0

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 18 жовтня

Як виховати українськомовну дитину в російськомовному оточенні? Поради відомого мовознавця

Коли Ваша дитина починає говорити сумішшю з двох мов, час від часу виправляйте її і пояснюйте різницю між двома мовами, але не перетворюйте це на повсякчасну смиканину, бо це може спричинити формування в неї комплексу неповноцінності щодо її мовної поведінки. У дітей гнучка психіка, й із часом у них з’являється здатність розрізняти українську й російську мови як окремі, тобто замість змішаної двомовності (суржику) формується так звана координативна двомовність – той вид білінгвізму, за якого системи двох мов у свідомості чітко розведені. 

Рада підтримала передачу Андріївської церкву в користування Вселенському патріархові

Верховна Рада підтримала президентський законопроект про особливості користування Андріївської церкви в Києві, згідно з яким церква буде передана в користування Вселенському патріархатові для здійснення богослужінь та обрядів. За відповідний документ проголосували 237 народних депутатів. За словами Порошенка, рішення про передачу Андріївської церкви Вселенському патріархові погоджене з церковними ієрархами. Президента переконаний, що це рішення також сприятиме прискоренню отримання томосу про автокефалію для української церкви.

Жах війни полягає в тому, що вона обриває життя тих, хто так потрібен суспільству – історик

Вже в гімназії мусїв заробляти на життя лекціями, в університеті теж досить бідував, аж поки не звернув на нього уваги професор Михайло Грушевський. Талановитий студент став постійним співробітником, а пізнійше й співредактором "Літературно-наукового вісника", провадить якийсь час "Українську видавничу мпілку", завідує "Академічним домом", секретарює в Науковім товаристві. Водночас він є особистим секретарем професора Грушевського. На лїтературну роботу зоставався вечер. І Євшан писав до пізної ночи, відкликаючися на рідні літературні та злободневні теми.

Парламент дав добрий пас – маємо реалізувати гольовий момент

Не забуваймо, що в гібридній війні мова – питання першорядне. Постійно маємо думати про те, що якби від 1991-го до 2014-го на Донбасі та в Криму справді проводилася б українізація, то трагічного сценарію можна було б уникнути й там. І доки триває війна, а деокупаційні процеси живуть наразі лише на папері, маємо велике "домашнє завдання": створити максимально можливу кількість запобіжників від реваншу. І мова в цьому сенсі – промовистий маркер. Це завдання не лише для депутатів або чиновників, робота є для всього суспільства.

Спецслужби пильнують за журналістами – неподобство чи об'єктивна потреба?

По-перше, журналісти не можуть мати індульгенцію від спецслужб, особливо в умовах війни. Не секрет, що більшість російських представників медіа, які працюють в Україні, крім того, що є пропагандистами ворожої держави, ще й ведуть розвідувальну діяльність. По-друге, спецслужби можуть і повинні відстежувати можливий вплив іноземних структур на журналістське середовище, але відбуватися все має в межах закону та на високопрофесійному, а не аматорському рівні. Адже журналістське середовище є інтелектуальним, і на це треба зважати.

Як УПЦ МП незграбно намагається приховати свою залежність від РПЦ. ДОКУМЕНТ

Було рішення синоду Російської православної церкви про розрив спілкування з Константинопольським патріархатом. Всі про це знають. Митрополит Онуфрій, як член Синоду РПЦ, теж відповідальний за таке рішення. Але в розпорядженні керуючого справами МПвУ (так званої УПЦ МП) митрополита Антонія заборона співслужіння подається так, ніби це рішення особисто митрополита Онуфрія. І ні слова про те, що це просто виконання рішень синоду РПЦ. Бо ж як тоді пояснити, що "УПЦ – повністю незалежні від МП в управлінні" – а виконує постанови синоду МП автоматично?

Дієвий запобіжник проти російського загарбання Азовського моря

Слова очільника російського зовнішньополітичного відомства відзеркалюють бажання Кремля перетворити Азовське море на "російське озеро". Це прагнення мало місце ще за "вегетаріанських" єльцинських часів, коли про захоплення Криму й гадки не було. Але навіть тоді російські дипломати на переговорах із українськими колегами робили все можливе, щоб не допустити проведення державного кордону по Азову. Пояснення були, звісно ж, російські – "ми же брати", "там ніякого кордону ніколи не було", "нумо разом".

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини