НТШ створило основу для формування та розвитку молодих Українських Вчених. Жах війни полягає в тому, що вона обриває життя тих, хто так потрібен суспільству, і міг ще так багато корисного зробити для нього.

Сьогодні ми згадуємо Українського Вченого, який працював у НТШ встиг зробити дуже багато, та не встиг стати його дійсним членом, бо Перша світова війна жорстоко обірвала його життя. Це: Микола Федюшка (М. Євшан).

В Хроніці НТШ писали: "23 дистопада 1919 р.помер у Вінници на тиф звичайний член Наукового Товариства й співробітник його видань, Микола Федюшка, відомий молодий талановитий критик, що писав під псевдонімом М. Євшан.
Уродився він у міщанській родинї в 1889 р. в м. Войнилові. Калуського рпов. Ґімназію скінчив у Станїславові, університет у Львові й Відни. 

Читайте також: Поняття честі та гідності: може й сучасна Україна прийде до тями – історик

Вже в гімназії мусїв заробляти на життя лекціями, на університетї туж досить бідував, аж поки не звернув на нього уваги проф. М. Грушевський. Таланови-тий студент став постійним співробітником, а пізнійше й співредактором "літературно-Наукового Вісника", провадить якийсь час "Українсьек Видавничу Спілку", завідує "Академічним Домом", секретарює в Науковім Товаристві. Разом із тим є він особистим секретарем проф. М.Грушевського.

Всі сі занятя забирають Євшанови буквально цілий день, даючи всї на купу ледви мінїмум істнованя. На лїтературну роботу зоставався вечер. І Євшан писав до пізної ночи, відкликаючися на рідні літературні й злободневні теми. При тім успівав також багато читати.

За участь в унїверситетській боротьбі попадає під суд (відомий "процес 101") видалюється з університету й для продовження студій мусить перенестися на якийсь час до Відня.

З вибухом війни попадає до війська, де служить аж до розпаду Австрії. Се були дуже тяжкі часи для письменника, бо очевидно годї було й думати про літературну роботу в походах.

Майже увесь час війни перебував Євшан на фронті – італійськїм і російськім, був двічи важко ранений так, що мало не заплатив житєм.Розпад Австрії застав молодого офіцера в Журавиці під Перемишлем. Тут відіграв він дуже діяльну ролю під час польсько-української війни.

З Перемишля вертає спочатку до рідного містечка, де обіймає місцеву команду, а пізнійше – в мартї 1919 р. переходить до Станїславова, покликаний до редакції урядової "Республики". За участь в опозиційних часописах тратить посаду в маю й покликується знову до війська з котрим незабаром переходить Збруч і переживає тяжкі часи на великій Україні.
На лїтературне поле виступив Євшан дуже вчасно. Перша його друкована стаття появилася в журналі №На розсвітї".

 

Читайте також: Мусимо зрозуміти, що чужа історія, і чужі закони завжди проти своєї правди, сили, волі

 

 

Вчений не припиняв писати навіть після переходу Збруча. У Вінниці вийшла його посмертна брошура "Великі роковини", пізніше передрукована у Відні. З передвоєнних писань окремо появилися три книги.

Збірник праць Вченого перевиданий в 1998 р.

Маємо пам’ятати його ім’я та праці!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram