Не жидами, бо місто буловже суцільно російськомовне і такогослова ми просто не знали.

Ближче до старшихкласів, коли спалахнув військовийконфлікт на Близькому Сході, ми вже необмежувались лише одними образами щодонаших однокласників єврейськогопоходження.

Нас зібрали разом ізбатьками та нашими жертвами на спільнезасідання комітету комсомолу школи тапедагогічної ради і довго пояснювали,що наші вчинки не гідні високого званнякомсомольця та радянського школяравзагалі.

Але жодного з нас притому не виключили не тільки зі школи,але навіть з комсомолу. Тоді нам такам’якість здалася дивом.

Але потім, коли миподорослішали, то усвідомили, що там’якість пояснювалась тим, що наші діїбули "в руслі" політики ЦК КПРС тарадянського уряду, які тоді допомагалиарабським країнам у їхній боротьбі "зміжнародним сіонізмом" та агресієюІзраїля.

Це я все до того, що МілаКуніс зовсім не брехала, коли казалапро те, що в радянській Україні булипрояви побутового антисемітизму. АлеІгореві Мірошниченку ця правда здаласяобразливою і він після тієї заяви Кунісзробив те, що зробив.

Потім він уже наїхав іна Павла Мовчана тільки за те, що тойстояв поруч з єврейкою та зробивкомплімент її історичній батьківщині.Тут мені хотілося б нагадати Ігореві,що сам він кілька років годувався зєврейської руки Григорія Суркіса,перебуваючи на посаді прес-секретарязбірної України з футболу.

І не треба казати, щовін тоді служив українському футболу,а не Суркісу, а зарплату отримував уФФУ.

За публічним зізнаннямГригорія Михайловича, він навіть гравцямта тренерам платив зарплатню з власноїкишені, а про те, як він піклувався проукраїнський футбол, дуже промовистосвідчить дострокове, трохи не за двароки до завершення контракту, умиканнябратами Суркісами тренера збірної ОлегаБлохіна в їхнє "Динамо", що, заоцінками багатьох футбольних оглядачів,стало головною причиною непотрапляннязбірної України на мундіаль до Бразилії.

Але справа навіть не вцьому. ВО "Свобода" жодним чиномне дезавуювала антисемітські випадиодного зі своїх провідників.

Навпаки, та потужнамедіапідтримка Мірошниченка з бокусвободівців свідчить про те, що вінвисловлювався виключно в руслі ідеологіїсвоєї партії, яка нібито не допускаєжодного антиукраїнського прояву, чинавіть натяку на нього з боку світового"жидівства" як одвічного ворогаукраїнців.

На цьому тлі, погодьтеся,якось дуже дивною виглядає мовчанка"Свободи" з приводу нещодавніхвідверто антиукраїнських заяв танастанов єврея Жириновського в Києві.

Можливо, це тому, що тойне зовсім чистокровний єврей, адже, яквідомо, у Вольфовича, за його власнимзізнанням, лише тато – юрист?

А може, у ВО "Свобода"є таємна домовленість з ЛДПР Жириновськогопро співпрацю на пострадянськомупросторі у плані захисту всіх тамтешніхслов’ян?

Але Володимир Вольфович– то легковаговик на антиукраїнськомуфронті порівняно з Дмитром Табачником,єврейське походження якого вже ні вкого не викликає сумнівів.

Бо Дмитро Володимирович,як відомо, заклав дуже потужну бомбу впідмурівок української незалежності,зробивши за якихось три роки з українськоїсередньої школи суцільно пострадянську.

Але, може, це якось недоходить до аналітичної служби ВО"Свобода"? Якщо так, то міністрТабачник мав би пасти жертвою їїбагатотисячних вуличних акцій протестутільки за своє походження та ксенофобськевисловлювання на адресу галичан, дояких належить ледь не весь провід ВО"Свобода".

Проте не пав, тому щотаких акцій просто не було...

Можливо, ми настількинаївні порівняно з її очільниками, щопросто не розуміємо того, що американськакіноактриса все ж таки значно небезпечнішадля нашої незалежності, ніж міністр-українофобта віце-спікер Держдуми РФ, який невизнає незалежності України, разомузяті?

АлександрКрамаренко