Наша влада, як завжди, живе в іншому вимірі, ніж народ України. Цього разу «відірваний від реальності» МОЗ рекомендує як загальнонаціональну норму те, що Держава не здатна забезпечити своїм громадянам. Реальні зарплати та пенсії, навіть мінімальний споживчий кошик, який начебто переглядають у Міністерстві Королевської, не покриють витрат на так зване «правильне харчування».

Зверніть увагу, в Україні 80% людей живе за межею бідності, а затверджені МОЗ норми вимагають завищених витрат на харчування, тому вони є дискримінаційними щодо більшості населення.

Рекомендація споживати більше молочних продуктів, можливо, була б доречна для жителів сільської місцевості, однак МОЗ каже, що ці продукти мають бути «знежиреними». Тобто йдеться про використання технологічних засобів – самостійно цього пересічний селянин зробити не може, а у магазинах ціна на таку продукцію доволі висока. Те ж стосується й овочів та фруктів. Для селян городина й, справді, є чималим порятунком, але що робити міським жителям, особливо таких мегаполісів як Київ, Харків, Донецьк?!

Перш, ніж «рекомендувати» українцям, як жити «правильно», влада має забезпечити їм гідні умови цього життя – хоча б мінімальні.

Не так давно за ініціативи НФПУ був проведений соціальний експеримент – четверо добровольців намагалися місяць прожити на «державний мінімум». До кінця дійшла лише одна учасниця, при чому в останні дні «живих» коштів у неї не залишилося. НФПУ за результатами цього дослідження надіслав не одне звернення до керівництва Держави. Минуло два роки, а діюча влада ні на крок не наблизилася до людей. Єдина її мета – розставити на «потрібні» місця «своїх» людей, а тому всі її соціальні ініціативи є не більше, ніж декларацією. Однак це є небезпечною «грою з вогнем», бо невдоволення народу зростає з дня у день.

Нагадаю, Мінздоров’я затвердило Методичні рекомендації про здорове харчування та розробило деталізовані рекомендації щодо щоденного споживання фруктів та овочів, злаків, молочних продуктів, м'яса та напоїв для громадян України.Сума коштів, яка необхідна пересічному українцю для забезпечення нормального харчування, суттєво відрізняється від того «мінімуму», що пропонує держава.

Мирослав Якибчук