Цікаві думки висловив головний парламентський регіонал О. Єфремов. Зокрема, на його думку правового шляху для проголошення виборів у Києві немає, а тому треба звертатися до КС та шукати на політико-правове рішення.

Як на мене, то навіть за мірками нашого театру абсурду ці міркування носять просто шедевральний характер.

Перекладемо цю сентенцію із мови «регіональної» на мову загальновживану та загальнозрозумілу. Влада так не хотіла давати киянам право обирати собі органи самоврядування, що постійно шукала шляхи для відтермінування виборів, відмовлялася їх проголошувати у законні терміни, навіть після того, як колишній міський голова пішов у відставку,то і це не стало приводом для них забезпечити киянам можливість обрати йому спадкоємця.

Своєю бездіяльністю, систематичним порушенням норм закону та здорового глузду вони завели Київ у стан правової безвиході, і тепер цим станом вони, знову ж таки, обґрунтовують те, що і тепер не можуть провести вибори.

Самі створили проблему, а тепер її існуванням виправдовують неможливість її вирішення. Це все одно, якби постачальник продукції взяв гроші, зірвав терміни постачання, після чого саме зривом термінів і обґрунтовував неможливість виконання контракту.

Насправді, все виявляться дуже просто. Якщо не хочеться проголошувати вибори, то ти їх просто не проголошуєш, і робиш вигляд, що нічого не можеш зробити. Чому б тоді не затягнути із призначенням президентських виборів, після чого зробити висновок, що вибори проводити неможливо?

Звертаючись до всіх ідеологів подібних маніпуляцій, хотілося б наголосити на наступному.

Не знаю, що і як буде тлумачити КС, але поки що у нас є такий документ, який називається Конституція. І згідно до неї основним джерелом влади в Україні є народ. І це не є предметом для тлумачень, так само як і не є предметом для тлумачень сходження сонця на сході.

Основна форма представництва волі народу – обрання ним визначених представників для заміщення тих чи інших посад. Зокрема, міського голови та депутатів Київради. Важливим є те, що обираються вони на визначений законом термін, після чого мають бути переобрані.

Якщо вони не переобрані, то це зовсім не означає, що їх повноваження хтось продовжив. Ні, це означає, що вони їх втрачають. І якщо вони самі так не вважають, то перетворюються на узурпаторів, тобто, фактично, злочинців.

Можна скільки завгодно займатися крючкотворством та вишиковуванням різноманітних положень та норм у законодавстві, але це не змінить ситуації у Києві. А вона наступна: скоро будь-які терміни повноважень Київради завершаться ,і це означатиме, що, якщо не будуть проведені нові вибори, то Київ залишиться без представницького органу, який зобов’язаний вирішувати низку принципових питань.

Є інший варіант. Якимось папірцем Київраду попросять продовжити роботу на невизначений термін. Тоді вона у будь-якому випадку перетвориться на орган узурпатор, що буде штампувати нелегітимні рішення. Але це, знову ж таки, нічого принципово не змінить. Не можна виборний орган формувати без виборів. Так само як не можна робити водний розчин без води. І якщо навіть хтось наліпить на кота етикетку «буйвол», то буйволом кіт від цього не стане.

Який варіант вам більше подобається? Паралізований Київ без Київради, а отже без бюджету та вирішення будь-яких нагальних питань, чи Київ, у якому будуть ухвалюватися нелегітимні рішення,які можуть бути оскаржені у будь-який момент? Рішення про відчуження комунального майна, управління природними ресурсами, випуск позик та міський бюджет, зокрема.

Обидва варіанти – це хаос. Обидва варіанти зупинять нормальне життя та розвиток столиці.

А тепер скажіть будь-ласка, навіщо все це?

А потрібно це все тому, що правляча партія настільки впевнена у своїх силах, що більше всього не хоче проводити напередодні президентських виборів вибори у Києві, які продемонструють усій країні перед виборами президента як до нього персонально та його соратників ставляться у столиці. Заради цього Київ готові вкинути у прірву хаосу та безладу.

Як на мене, то комфортна можливість і далі грабувати киян для окремих громадян – це не та ціна, яку готовий платити Київ за подібні маніпуляції.

В першу чергу слід звернутися до рядових мешканців міста, і пояснити їм, що мова не про жарти, не просто про політичні ігри окремих політиків, які прагнуть сісти у комфортне мерське або депутатське крісло. Мова, у першу чергу, про нормальне функціонування міста, про те, щоб все працювало без будь-яких проблем та затримок, щоб потім місто не було вкинуто у безодню хаосу правових розборок, то необхідно негайно поставити питання про переобрання   місцевого самоврядування у Києві.

Думаю, що якщо питання поставити саме таким чином, то можна буде сподіватися на значну підтримку громадян. Не заради політиків та їх амбіцій, навіть не заради права обирати, а просто заради того, аби не перетворювати столицю на правову чорну діру, яка запросто може засмоктати не тільки бюджетні кошти, але й їх зарплати.

Саме на цьому і необхідно наголошувати зараз. Що вибори у Києві – це не чиясь забаганка і не чиїсь політичні амбіції. Це необхідність, що не може бути ані відкладена, ані скасована.

Петро ОЛЕЩУК