У зв’язку з відомими вам проблемами пишу про акцію без особистої на ній присутності. Я дивилась мітинг по прямій трансляції ТVi, розпитувала знайомих, які там були, і зараз викладу свої конспекти і враження.

Всі фото зроблені Віктором Круком, якому за них щиро дякую.

В принципі, це була чергова звична білятарасова балаканина, основна цінність якої в тому, що вона є ланкою у цілій низці акцій, які розгойдують човна, від чого нашу крису нудить. 

Цікавих моментів, на які неодмінно слід звернути увагу, було два:

1. Нарешті майже всі промовці говорили не лише про Тимошенко і до сьогоднішнього дня Луценка, а згадували про наявність в Україні інших політв’язнів, яких теж слід звільнити. Це згадується і в резолюції мітингу.

2. Яценюк, по суті, послав подалі застереження європейських чиновників, які наполегливо намагаються посварити його з «фашистом» Тягнибоком, і назвав останнього своїм близьким другом. Тягнибок у своїй промові повернув йому комплімент, згадавши, як високопрофесійно Яценюк у його присутності на суді захищав Власенка. Між поняттями «друг» і «гарний юрист» є суттєва різниця. Вочевидь, Тягнибок більш прискіпливо (російською сказала б «щепетильно») ставиться до поняття дружби.

Тепер про все по порядку. 

Людей справді прийшло дуже багато, про це кажуть усі знайомі. 15-20 тис. за версією опозиції, 3 тис. – за версією міліції. Отже, насправді – від 10 до 15 тисяч. Могло б бути й більше, але, як завжди, влада чинила шалені перешкоди доїзду.

Автобуси з ментами стояли по Володимирській від Богдана до Пушкінської. На вулиці Лисенка було 5 автобусів з «Беркутом» і 2 автозаки.

Мітинг відкрив Яценюк, привітав з Благовіщенням і звільненням Луценка. Луценко – незламний, сильний, і його звільнення - це заслуга його і його родини, але й кожного з нас. Його не зрадили і він не зрадив. Це його перемога і перемога України.

Далі Яценюк розповів про попередні акції із серії «Вставай, Україно!». «Ми проїхали третину України... Не було стільки людей з часів Помаранчевої». (Мабуть, це не зовсім так, але порівняння каже саме за себе).

Після Юрія Луценка Юлія Тимошенко повинна бути на свободі. Юлі – волю!

Опозиція і народ єдині у боротьбі і будуть єдині у перемозі – над корупцією та іншим злом.

Далі виступав Сергій СОБОЛЄВ, який першим нарешті чітко сказав про те, що не лише Юля і донедавна Юра, а ще хтось сидить за політичними мотивами. Чітко назвав Януковича головним ворогом України і закликав його посадити. Переконаний, що це може зробити тільки український народ, і звільнення Луценка – це початок кінця режиму Януковича.

Яценюк по телефону дає прямий звязок із Юрієм ЛУЦЕНКОМ, який так і не встиг доїхати із колонії на мітинг: «Мусиш кричати, Юро!»

Юрій ЛУЦЕНКО: «Всі друзі, які зараз мене чують! Найбільше для людини важить свобода. Але дуже важливо, щоб на свободі ти був не один, а відчував себе у колективі однодумців. Тому я щиро радий, що буду серед тих, хто, як і я, мріє про вільну, демократичну, європейську Україну.

Я певен, що те, що лідери опозиції йдуть до людей і закликають їх відстоювати свої права, є найсправедливішою політикою, бо політика робиться не у ВР, а на Майданах. Ми там перемагали і ми там знову переможемо!».

Народ скандує «Ю-ра!».

ЯЦЕНЮК: Опозиція бореться за призначення мера Києва. Якщо Янукович сьогодні скасував вибори мера Києва, завтра може скасувати вибори Президента, бо знає, що він їх програє. 

Надає слово «борцю за права киян» - Володимиру БОНДАРЕНКУ. Той згадав «ту потвору у ВР, яка звертається до громадян «дорогіє жітєлі». Ми не житєлі, ми громадяни». Незабаром у Києві відбудуться радикальні події, каже Бондаренко, які змінять долю держави.

Розказує, як влада дерибанить Київ, і що все це буде повернуто громаді Києва. 

Далі виступали Андрій ІЛЛЄНКО і Микола ТОМЕНКО, але їхні виступи я не почула, бо вони прийшлися на довжелезну рекламу.

Ось уривок з виступу ІЛЛЄНКА: «Ми сьогодні зібралися тут, бо ситуація в державі є критичною. І мова не лише про те, що Партія регіонів забрала в киян право обирати. Влада сьогодні по всій Україні розіслала вказівку виконавчим органам готувати референдум з метою узурпувати владу, запровадити диктатуру й занурити країну в час «совка», а людей перетворити на безправне бидло».

Далі почався виступ Віталія КЛИЧКА. «Жодна країна не є демократичною, - сказав він, - поки в ній є політв’язні. Тому ми будемо боротися, щоб Юлія Тимошенко ТА ІНШІ ПОЛІТВ’ЯЗНІ опинилися на волі.

Далі Кличко казав про відсутність перспектив, особливо для молоді, у сучасній Україні. «Наша громадянська позиція – не жити в країні, де ми залежні від однієї людини, а жити у демократичній країні з достойним рівнем життя. Впевнений, що ми разом зможемо цього досягнути.

Ми - три політичні сили, з різною ідеологією і різними поглядами, але нас об’єднує те, що михочемо жити у демократичній країні і боремось проти цього режиму. І щодня нас підтримує все більше людей. Бо ми боремось не за гроші чи привілеї, а за майбутнє нашої держави». 

Народ скандує «Юлі – волю!», підказуючи це Кличку, він повторює.

Каже про дострокові парламентські і президентські вибори. 

ЯЦЕНЮК: «Надаю слово партії, яка має на прапорі державні кольори, яка має неймовірно велику, яскраву назву і яку очолює мій друг і побратим. Бо політики теж люди. Бувають і політичні потвори, але всі вони зараз у Партії регіонів. Під час спільних поїздок ми по-людськи потоваришували…» - і надає слово Тягнибоку.

Олег ТЯГНИБОК вітає зі святом Благовіщення. Каже, що наша спільна боротьба є благословенною згори, бо ми боремося за майбутнє кожного українця і наших дітей.

Розказує, що коли було оголошено акцію «Вставай, Україно!», бандитська влада через проплачені ЗМІ моментально почала поливати опозицію брудом і закликати народ сидіти вдома, переконуючи, який він нібито щасливий. 

«Пішли на Банкову поближче до президента і сховалися там, як щури, але по телевізору ми бачили, як у них тряслися руки. Бо мали ж розуміти, що чинять державний злочин. І рано чи пізно час прийде - ті, хто чинять державні перевороти, будуть покарані справедливим українським судом. 

Якщо під цими законами буде підпис президента – він не просто учасник, а організатор цього злочину». 

«Ми домагатимемось, щоб нелегітимні закони не вступили в дію», - обіцяв Тягнибок..

«Вони вже сипляться, треба їх підштовхнути. Для цього багато-багато українців мають виходити на вулиці».

Закликав всіх розмовляти з друзями, колегами і переконувати народ підніматися.

Перерахував випадки блокування парламенту, спитав народ, чи правильно тоді зробила опозиція. 

«Ми уклінно просимо вашої підтримки. Ми в парламенті, ви на вулиці. Бо ми не манни небесної хочемо, а людського життя. Хочемо, щоб не топталися по нашій національній гідності, щоб ми відчували себе великою нацією». 

Далі виступив ЯЦЕНЮК. Подякував усім нескоренним, які прийшли. «Ці акції, на які вже прийшли тисячі людей, є свідченням волі України до змін». 

Янукович перестав контролювати ВР, і це заслуга кожного з вас. 

Попросив ще раз привітати Юрія Луценка і його родину зі звільненням. «І так підтримати Юлію Тимошенко, щоб вона у Харкові почула». 

Зібрання завершилося прийняттям РЕЗОЛЮЦІЇ, яку зачитав Сергій Соболєв. Згідно з цією резолюцією, опозиція вимагає:

1. Прийняти на засіданнях місцевих рад, депутатами яких ми є, рішення щодо невизнання та невиконання на території цих рад «законів», «постанов» та інших рішень, ухвалених під час спроби узурпації влади.

2. Внести у порядок денний Верховної Ради законопроекти, які були «ухвалені» 4 квітня 2013 року на так званому виїзному засіданні парламенту, та розглянути їх на легітимному пленарному засіданні парламенту згідно з регламентом. (Тут пахне новим політичним компромісом: опозиція погодиться розблокувати парламент, а регіонали – наново переглянути нелегітимні рішення – О.Б.)

3. Не допустити проведення так званого референдуму, який має на меті продовження президентських повноважень Віктора Януковича.

4. Негайно призначити вибори Київського міського голови та Київської міської ради на червень 2013 року.

5. Скасувати антинародну пенсійну реформу, як того вимагає більшість громадян України.

6. Відправити у відставку Уряд Азарова, який призвів до глибокої соціально-економічної кризи в Україні.

7. Оголосити проведення всеукраїнської акції протесту «Вставай, Україно!» в Києві у День Європи, 18 травня 2013 року, з вимогою провести дострокові президентські вибори після усунення від влади президента Януковича, як головного узурпатора влади та порушника Конституції України.

8. Звільнити всіх політичних в’язнів, зокрема, Юлію Тимошенко. 

Як мені здається, при всій схильності деяких опозиціонерів до компромісів, вони починають розуміти, що домовлятися з цією владою просто немає сенсу. З нею неможливо домовитись, бо це аморальні люди, взагалі не здатні тримати слово. 

І хочеш не хочеш, а доводиться опозиції піднімати народ і владу усувати.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА bilozerska