Після того, як Янукович випустив на волю Луценка, колишній міністр внутрішніх справ дав знати, що він: не збирається зводити рахунки з ніким, просить опозицію не блокувати Раду, не збирається ставати одним з лідерів опозиції. Після свого ув'язнення він спочатку трохи полютував, трохи погрожував, а тоді здався, наш пан Луценко. Ну не всі ж "термінатори" здатні ставати політичними в'язнями.

А якщо хтось сумнівається, що Луценко здався і домовився з Януковичем, тоді згадайте слова Чечетова про те, що Луценко став "більш серйозним і *тут-взагалі-на-наступному-слові-можна-задавитись* зваженим".

Саме як Луценко зміг ґарантувати свою чемну поведінку на волі, чи в письмовій заяві або, скоріше за все, у відео-записі, зараз неможливо сказати. Але нічого дивного тут немає. Такий він завжди був. Приуспівши на посаду головного міліціонера країни він усіх збудоражив, трохи позаймався, а тоді сів на старі засади неправроохоронної діяльності, вихваляючи чергові звіти про успішну роботу МВСівців. При цьому нагромадив, без сумніву, власний капітал.

Свою роль він виконав як розмінна монета на дорогу України до Європи.

 Ivan LOZOWY