Тим часом, як серед громадян все ще не спадає ажіотаж довкола «Хюндай Мотор», Укрзалізниця вже більше року апробовує нову «розвагу» для пасажирів - систему електронної черги. На вокзалах стоять, такі собі автомати, які видають квиточок на чергу до відповідних кас, номер якого згодом висвітлюється на табло . По замовчуванню ця схема повинна була дозволити пасажирам «зекономити час» і загалом покращити сервіс у наших залізничних касах. Якби не так..

Була шоста година вечора. Люду в терміналі-Б головного вокзалу Харківської Південної Залізниці було не так вже й багато. Я підходжу до однієї з 8-ми кас і стаю четвертим у черзі. Раптом згадую, що треба взяти той бісовий талончик і вертаюсь до автомату. Останій чемно видає мені квиточок з номером 242. Я почісую спантеличено макітру, дивлячись на табло, яке не мало не багато висвітлює останім номером 181-ого пасажира. Я здивовано повертаюсь назад до каси , в якій продовжую стояти третім по черзі. Думаю, раптом пройде, і касир не подивиться на номер талону. Не пройшло. Пані Ольга з 7-ої каси каже: «Дождитесь своей очереди!». Та я б не проти тільки за мною нікого не має в черзі, а тих 60 людей які віддаляють мій 242-ий талончик і 181-ий я не спостерігаю. «Пані, але за мною не має ні душі! Що вам заважає мене обслужити?». На це пані Ольга знервовано відповідає: «Ничем не могу помочь, у нас технологический процес! Ждите своего номера на табло».

І тут до мене дійшло, що ж на справді відбувається.. В касі і справді не було людської черги. Зате віртуальна таки існувала.Протягом наступних 10 хв до каси підійшло ще з десяток таких як я, мирних пасажирів - їх ,перепрошую, «відшили» аналогічно. Я помітив ще з десяток очікуючих, які туди-сюди тинялись по вокзалу, в очікуванні поки ліниве табло все-таки засвітить їх «щасливий номер». Очевидно, що з десяток гарячкуватих пасажирів взяли талончики і, не дочекавшись своєї черги, просто їх викинули в смітник. Решта ж змушена була таки дочекатись своєї «манни небесної».

В ефірі час-від-часу диктор промовляла завчену фразу , про те ,що в «.. касах терминалу работает система електронной очереди, которая поможет пасажирам секономить свое время. Вам нужно подойти к автомату и взять соответсвующий талончик..» Я підійшов ще до декількох «пустих кас». Там спрацював аналогічний принцип - ніхто так і не захотів мене вислухати з «не тим талончиком».

Все ще надіючись на людську правду, перекидаючись поглядами розуміння з такими ж здивованими новою системою пасажирами, вирішив звернутись до адміністратора вокзалу. Той навіть не захотів мене вислухати, одразу накинувшись на мене зі словами , що буцім ця система вже рік часу ефективно працює, хай я нічого не вигадую і йду чекати своєї черги, а взагалі щоб краще вимітався, клятий западенець, до свого краю (дослівно).. Написати скаргу він мені, очевидно, не дозволив.

Що ж довелось чекати ще 45 хв, поки «мертвих душ» нарешті не обслужили. Квиток я (о диво!) таки отримав. А по дорозі до дому думав, що може й справді ця система десь в якихось касах Будапешту чи Праги допомагає проходити швидше чергу, але напевно не тут, напевно не в Україні, напевно не в Харкові.

Одислав БОЖЕНКО