Мартін Купер народився в 1928 році у Чикаго (США) в сім’ї єврейських емігрантів із України, що жили раніше в містечку під Києвом. В 1950 році отримав диплом Іллінойського технологічного інституту, став інженером-електротехніком.

Служив в ВМС США офіцером на підводному човні на Гаваях. Після Корейської війни Мартін працював у «Western Electric» над створенням телетайпа. З 1954 року — в компанії «Motorola», водночас продовжуючи навчання. В Іллінойсськом технологічному інституті він отримав ступінь магістра з електротехніки .

Вперше ідея стільникового зв'язку виникла році в 1946-му чи 1947-му. Співробітник Bell Laboratories (на той час дослідницький підрозділ компаній AT&T і Western Electric) Рейд написав доповідну записку, де виклав можливі способи побудови стільникових мереж. Автором роботи і найвидатнішого патенту в області стільникового зв'язку став фахівець тієї ж компанії Амос Джоель (Amos Joel), тобто винахід стільникового зв'язку, сама концепція сот (базових станцій), належить Bell Labs.

Працюючи в компанії Motorola, Купер займався вдосконаленням автомобільної радіотелефонної мережі. На початку 1970-х Купер зайняв пост керівника відділу, відповідального за автомобільну телефонію. Саме тоді Купер висловив ідею, що розмір мобільного телефона потрібно зменшити до такого, щоб люди могли носити його з собою в руці. Проблему конфлікту близьких по частотах каналів, а також полегшення конструкції намагалися вирішити кілька фірм, але на початок 70-х років XX століття ніхто в цьому не досяг успіху.

Початок нової епохи в галузі телекомунікацій було покладено 3 квітня 1973 року в компанії Motorola, коли Мартін Купер (Martin Cooper) здійснив перший в історії дзвінок по стільниковому телефону. Стоячи навпроти готелю «Хілтон» на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив главі дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоелу Енгелю, що знаходився на прес-конференції в будівлі готелю. Цей телефонний дзвінок зробив революцію в сфері мобільних комунікацій, закріпивши за Купером звання батька мобільного телефону.

Мартін Купер згодом згадував: «Не пам'ятаю, що він тоді відповів, але, знаєте, мені здалося, що я чув, як скриплять його зуби». Пізніше Річард Френкель (Richard Frenkiel), глава відділу системних розробок Bell Laboratories, сказав про Dyna-Tac.

«Це був справжній тріумф. На той момент ми використовували в машинах 14-кілограмові телефони. Їх здатність вмістити все необхідне в 1 кг була великим проривом».

На розробку першої моделі стільникового телефону компанія Motorola затратила 15 років і 90 мільйонів доларів. Мобільний телефон моделі «DynaTAC», важив 1,15 кг, був розмірами 22,5х12, 5х3, 75 см, у ньому було 2 тисячі деталей. Заряду акумулятора вистачало на 20 хвилин розмови. Перший комерційний стільниковий телефон компанії Motorola з'явився на ринку тільки через 10 років — 6 березня 1983, він важив менше прототипа (800 г) і продавався за $ 3500.

Поділився посиланням з Вікіпедії Євген Жовтяк