«Изготовление плаката носило умышленный характер», – постановив суддя Фрунзенського суду Саратова, покаравши добою арешту юриста, який 6 травня вийшов із плакатом на захист російських політв'язнів. Українське слово «підрахуй» поруч із прізвищем президента Путіна Феміда визнала непристойністю, що тягне на статтю про дрібне хуліганство.

Ту саму статтю той же суддя може впаяти ще двом журналісткам. Вони прийшли на засідання суду у футболках із закликом звільнити Михайла Шаповалова, який минулу ніч вже провів у каталажці. Заклик також містив слово «підрахуй».

В рамках загальної абсурдності ситуації варто зауважити кілька важливих моментів.

По-перше, тепер російський суд має заборонити усі словосполучення та слова, які можуть небезпечно наблизити світле ім'я Путіна до всякої непристойності та вульгарщини. Сонний перуанський вулкан Хуянапутина варто взагалі переназвати. Можливо навіть рішенням того-таки саратовського судді Олександра Негласона. Українські фахівці з царини права – вовки, кіреєви, чи сам Сергій Ківалов – можуть підказати, як краще.

По-друге, Сергій Ківалов (думаю, він навіть внутрішньо згоден зараз з російським судом) зробив би велику послугу Володимиру Путіну, якби запатентував на себе слово «підрахуй» і нещадно судився з усіма, хто користувався б ним без дозволу.

По-третє, реакція України як експортера кольорових революцій явно недостатня. Слово «підрахуй» – це не лише з області шкільної арифметики. Воно є невід'ємною частиною української історії загалом і помаранчевої революції зокрема. А її, революцію, навіть президент Янукович визнав досягненням демократії. Тому хотілося б розраховувати на бодай якусь реакцію українських політиків на це маразматичне російське судилище над словом. Чи їм далі свого носа нам нецікаво? І наша хата класично скраю?...

Тетяна ДАНИЛЕНКО