5 годин обговорення, 583 коменти - тон дискусії залишається ворожим, домінують позиції - прямо протилежні, тренд до пошуку порозуміння - відсутній. На жаль.

Що ж, Ваші думки я почув. Висловлю тепер свої: перше - у нашій країні напевно зо два мільйони людей категорії ЛГБТ, точно не скаже ніхто, але їх дуже багато, і всі вони громадяни нашої держави; друге - по життю я завжди оцінював людей за їхніми діловими і людськими якостями, сексуальну орієнтацію вважаю справою приватною; третє - серед підлеглих, колег по роботі, чи просто знайомих, в Україні і закордоном, траплялися представники ЛГБТ, і на наших людських чи робочих стосунках це жодним чином не відображалося; четверте - я проти дискримінації (обмеження прав) людей за ознакою їхньої сексуальної орієнтації, так само як і за будь-якою іншою ознакою (раса, релігія, мова, соціальний статус, професія...); п'яте - я проти того, щоб сексуальна орієнтація із суто приватної справи людини перетворювалася нею на засіб пропаганди-агітації чи відверто-агресивної демонстрації ЛГБТ-уподобань, нав'язування свого способу життя іншим, в тч шляхом проведення гей-парадів, чи інших публічних акцій серед людей, які не поділяють чи не сприймають таких поглядів і цінностей.

Думаю, нам усім ще треба пройти чималий шлях усвідомлення своїх прав і свобод, прав і свобод інших людей, поваги одне до одного, неконфліктного співіснування і толерантності. Отакі мої думки. Виклав їх стисло, невичерпно, але, сподіваюся, по суті зрозуміло. Дякую за Ваші думки.

Анатолій Гриценко