Янукович та його поплічники рухаються шляхом нагнітання соціально-політичної ситуації в Україні. Складається враження, що правлячий режим взагалі втрачає відчуття реальності, і керуючись власними корисливими інтересами, використовуючи всі можливості державної машини, примушує людей, які працюють у бюджетному секторі, брати участь в безглуздому антиукраїнському сатанинському шабаші під назвою антифашистські мітинги і марші.

Такої безвідповідальності, такої зухвалої поведінки для осіб, які займають державні посади, неможливо собі уявити. До того ж ця штучна антиукраїнська істерія відбувається на тлі тотального фінансово-економічного обвалу в усіх царинах господарської діяльності України. В чому  ж проявляється цей фінансово-економічний крах?

1. Впродовж січня-квітня 2013 року промислове виробництво в річному вимірі впало на 4,2%. Зокрема, у квітні 2013 р. до квітня 2012 р. промвиробництво знизилося на 2,2%,  у квітні 2013 р. до березня 2013 р. знизилося на 1,5%. Зрозуміло, що в травні ситуація не покращиться, оскільки країна півмісяця святкувала, гуляла  і не працювала, а отже слід очікувати ще більшого падіння промислового виробництва.

2. В той же час грошей в бюджеті немає, і уряд, здійснивши впродовж чотирьох місяців 2013 року запозичень на загальну суму понад 60 млрд. гривень (майже 8 млрд. доларів), використовує ще одну схему, коли запозичення здійснюються не лише самим урядом, а й державними підприємствами. Зокрема, «Укразалізниця» 16 травня 2013 року провела розміщення 5-річних єврооблігацій на суму 500 млн. доларів під 9,5% річних.

Як будуть повертати ці гроші? Очевидно, що кожного року треба буде сплачувати 9,5% на обслуговування цього боргу, але, крім цього, також щороку треба відкладати 20% цієї суми, щоб повернути через 5 років саме тіло боргу. Отже, разом виходить, що кожного року щонайменше слід витрачати 29,5% від 500 млн. доларів, або 147,5 млн. доларів. Відтак, прибутковість використання цих грошей має складати щонайменше 29,5%. Але це тільки щоб повертати борг, а потрібно буде ще й покривати накладні видатки, виплачувати  зарплату там, де ці гроші працюватимуть. Тому, треба знайти такий напрямок використання цього запозичення для  «Укрзалізниці», який би давав близько 40% рентабельності, щоб за 5 років віддати цю суму. Крім цього, оскільки «Укрзалізниця» це державне підприємство, то  гарантом цього боргу виступає держава, тобто всі українські громадяни, платники податків.

3. Дані відносно ВВП України у 2013 році приховуються,  але якщо промислове виробництво падає, то зрозуміло, що й ВВП не може зростати. Виникає питання, на скільки вже в річному вимірі воно впало – на 2%, 3%, 4%?

4. В першому кварталі 2013 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами склав -1,904 млрд. доларів, а дефіцит зовнішньої торгівлі товарами склав -1,987 млрд. доларів.

5. Станом на 30 квітня 2013 року золотовалютні запаси складають 25,238 млрд. доларів, хоча ще у вересні 2011 року золотовалютні резерви становили 34,95 млрд. доларів.  

Крім цього, в НБУ нагромаджено облігацій внутрішньої державної позики на суму 125,87 млрд. гривень, а всього в обігу перебуває ОВДП на суму 217 млрд. гривень. Отже, Нацбанк тримає в руках ОВДП уряду на 15,75 млрд. доларів. Виникає питання, куди ці активи включаються, за рахунок чого вони придбані, адже Нацбанк – це не комерційна установа і не має права надавати кредити? Чи накопичує Нацбанк боргові зобов’язання державних компаній – «Укрзалізниці», «Укравтодору», які у нього стосунки з «Ощадбанком», «Ексімбанком», «Укргазбанком»?

6. Агентство Moody’s у грудні 2012 року знизило рейтинг державних облігацій України на один щабель – з «B2» до «B3», прогноз – «негативний». Можна сказати, що «В3» – це рейтинг вигрібної ями. Нижчим рейтингом може бути тільки «С», але в такому випадку цінними паперами України взагалі можна буде розпалювати піч.

7. Міжнародна правозахисна організація Freedom house за рівнем свободи віднесла Україну до частково вільних держав. Україна посіла 131-133 місце в світі разом із Замбією та Південним Суданом.

8. Відбувається банкрутство міських бюджетів, міста практично не фінансуються, їхні бюджети не виконуються.

Отже, якщо в країні безліч цих корінних питань, якщо спостерігається обвал економіки і повний безлад, якщо Україна потрапляє в міжнародну ізоляцію, на межі зриву підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, якщо державний борг росте в геометричній прогресії, і по суті, відбувається розвал державного бюджету, то невже в цей період для правлячого режиму немає нічого важливішого, окрім  як організовувати і витрачати гроші на проведення антиукраїнських заходів, так званих антифашистських мітингів і маршів, які по своїй суті є шкідливими для держави. Як відомо, Партія регіонів на чолі з Януковичем сама стимулює проведення антидержавними силами по всій Україні цих штучних маршів, куди примусово заганяються люди. Можна припустити, що ці провокації мають на меті дестабілізувати ситуацію і розколоти країну. Це абсолютно безвідповідально, це означає проведення антиукраїнської політики, повне банкрутство правлячого режиму бандократії.

Тоді виникає питання, а чому ж мовчать депутати міського рівня, обласних рад, міські голови, голови обласних рад, невже вони не розуміють, до яких наслідків можуть привести ці антифашистські шабаші? Адже ця антифашистська істерія лише відволікає  увагу від реальних проблем, від політичного, економічного, фінансового, соціального, міжнародного краху.

Тому висновок може бути лише один. На сьогоднішній день Янукович і його група не спроможні керувати державою, Янукович як президент порушив Конституцію і не захищає національні інтереси, його діяльність, як виглядає, веде до розпалювання національної ворожнечі. Складається враження, що він потрапив під вплив промосковських, чужинських антиукраїнських сил, яких він вводить у політику. Схоже, що Янукович перетворюється на ляльку в руках Медведчука, якого вважають креатурою Кремля. Навіщо нам такий президент і його правлячий режим? Отже, у всіх свідомих українців і проукраїнських національних сил має сьогодні бути лише одне генеральне завдання: Янукович має негайно піти у відставку, а Партія регіонів усунена з політичної арени України.

Oleh Soskin