Люблю просторікувати на тему, що об'єднує або чим подібні українці і шотландці. Але є і відмінності: шотландці зажди нарікають на погоду.

Ну, як нарікають? Це не сповнений відчаю чи ненависті плач. Коли на щось нарікаємо ми, українці, то здається, що далі вже або похорон, або революція.

Нарікання шотландців на погоду річ же цілком об'єктивна. Хорошої за нашими мірками погоди там майже не буває.

Плюс 16 з легкою мжичкою для шотландців це вже цілком підходяща погода для барбек'ю. Просто якщо чекати чогось кращого, то можна залишитися без м'яса на грілі в поточному році і з хорошим шансом на повторення тієї ж біди в році наступному.

А ось коли на дворі з'являється сонечко і термометри зашкалюють на вершинних літніх показниках - 20-22 нестерпної спеки, то в Північному морі починають бабрятися дітлахи, отримуючи подвійне задоволення, ніжачись під сонячними промінчиками і крижаним північноморським бризом водночас.

Тому коли змоклі або тремтячи від холоду шотландці скаржаться на погоду, то це виглядає або як таке-собі бадьоре "ну, холєра, сьогодні і погодка!" або монотонно-розмірене чи чопорне: "- Погода просто таки переходить будь-які межі терпимого. - Так, погода і справді безмежно хрінова! - В минулому році в цей час погода також була достатньо паршива. - Ви маєте рацію, минулого року я змерз немилосердно! - Очевидно наступного року буде та сама біда?! - Ви безперечно маєте рацію!".

До речі, подібні діалоги шотландців і англійців, наскільки я можу про це судити, відрізняються лише тим, що демократичніші шотландці не вживають всіляких там "серів" чи "сірів" звертаючись один до одного.

До чого це я все?

Треба вміти говорити чи то пак нарікати на погоду. От враховуючи традиційну українську темпераментність і заполітизованість я би так висловився про те, що зараз транслюють за вікном: навіть Усевишній нам натякає, що для воюючої країни два рази по чотири вихідних на початку травня - це перебор!