Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чому в українській мові не місце покручам на кшталт «Владімір», «Андрєй», «Пьотр»

Наталя Чекаль має кілька запитань.

Чи є відмінність між словами кілька і декілька?

Немає. Обидва ці числівники вживані на позначення невеликої кількости, від трьох до десяти. Наприклад: «Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат» (Михайло Коцюбинський). «Вже стояли декілька возів із зерном» (Панас Мирний).

Але перевагу потрібно віддавати слову кілька. Воно коротше і входить до складу таких утворень: кількадесят, кільканадцять, кількаденний, кількатижневий, кількарічний тощо. Декілька такої словотвірної продуктивности не має.

Чи можна вживати дієслово мати в значенні бути повинним?

Можна й потрібно. Маємо синонімічний ряд: маю щось зробити, мушу щось зробити, повинен щось зробити.

Коли подаємо відомості про якесь слово, його потрібно брати в лапки або краще - виділяти иншим шрифтом. Наприклад: лінгвістика - це наука про мову.

Займенники цей, той, числівник один у непрямих відмінках наголошуємо так: цього, того, одного, цьому, тому, одному. Цього хлопця, цьому хлопцеві, три роки тому. Але коли при них є прийменники, наголос переносимо: на тому березі, при цьому чоловікові, на одному гектарі.

Дієслово чекати використовуємо з іменником у родовому відмінку без прийменника або з прийменником на та іменником у знахідному відмінку. Чекати весни, чекати нагоди, чекати слушного моменту. Чекати на брата, чекати на приїзд когось, чекати на листа від когось.

Те саме можна сказати й про очікувати. Очікувати ночі, очікувати на гостей.

Іван Кугай цікавиться, чи доречно вживають слово мужик у перекладах кінофільмів замість чоловік, чолов'яга.

Мужик - слово українське, але надуживати ним не варто. Краще використовувати нейтральне чоловік та розмовне чолов'яга.

Олена Барань запитує, чи добре роблять окремі засоби масової інформації, коли пишуть Владімір, Андрєй, Михаїл (не лише Саакашвілі, а й Жванецький).

Дуже погано. В українській мові є чітко вироблена система відтворення християнських імен та прізвищ. Я дуже шаную журнали «Український тиждень», «Телекритика», але мене просто обурюють написання на зразок Пьотр Чайковскій, Яцек Ключковскі, Міхаїл Жванєцкій і под. замість Петро Чайковський, Яцек Ключковський, Михайло Жванецький.

Це питання аж ніяк не дискусійне, воно давно розв'язане. А ті мовознавці, що дають такі рекомендації, зовсім не дбають про естетичний вигляд українських текстів.