Доктор філологічних наук, видатний мовознавець Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, як слід відмінювати назву багатосраждального міста Дебальцеве

Андрія Бондаря цікавлять правописні питання. Чи варто ставити апостроф в иншомовних словах: б'юджет, В'юртемберґ, ком'юніке, п'юре, П'яст і под., як пропонує Проєкт українського правопису 1999 року?

Варто, бо в українській мові губні не бувають м'які, а тільки пом'якшені, як, наприклад, у слові свято. А в наведених лексемах вони тверді. У слові б'юджет - як у дієслові б'ю, у В'юртемберґ - як у м'яч, п'юре - як п'ю, П'яст - як п'ять.

Пом'якшення губних у цих позиціях є порушенням фонетичної системи української мови. Посилання читача на сільський нарід свідчить, що зросійщення української вимови відбулося навіть в окремих мешканців сіл.

Чи варто порушити усталене правило, що стосується закінчення -а в родовому відмінку назв міст?

Думаю, що не варто. Тут я не згоден з тими своїми колегами, творцями Проєкту, які пропонували його порушити. Маємо добре правило. Назви країн мають закінчення -у: Ірану, Азербайджану, Дагестану, а назви міст - -а: Лондона, Парижа, Пекіна тощо. Навіщо збільшувати кількість винятків?

Як відмінювати слова звір, комар, пухир, снігур, хабар?

Пухир належить до м'якої групи іменників, його треба відмінювати, як слова знахар, кобзар, лікар.

Хабар - іменник мішаної групи, як пісняр, повістяр.

Звір, комар і снігур мають елементи твердої, м'якої і мішаної груп. Звір, звіра, звірові, звіру, звіром, на звірові, кличний відмінок - звіре. Комар, комара, комареві, або комару, комаром, комарі, комарів, комарами, кличний відмінок - комаре. Снігур, снігура, снігурові, снігуром, на снігурові, кличний відмінок - снігуре.

Тарас із Миколаєва сумнівається, чому не можна вживати збірних числівників з іменниками жіночого роду: дві жінки, а не двоє жінок. І наводить уривок зі Святого Письма в перекладі Івана Огієнка: "І ось виходять із річки семеро корів".

Іван Огієнко - дуже шанований та авторитетний митрополит і мовознавець, тому посилання на нього заслуговує на увагу. Але в мовній практиці таке вживання - двоє жінок, двоє хат - не дуже поширене, хоч особливих підстав цілком заперечувати його немає.

Андрій Кузнецов цікавиться, як правильно відмінювати назву міста Дебальцеве.

Професорка Катерина Городенська в нещодавно виданій книжці "Українське слово у вимірах сьогодення" пише: "Зважаючи на те, що ці назви населених пунктів ми не пов'язуємо тепер з російськими прізвищами присвійного характеру, маємо підстави відмінювати їх як іменники другої відміни середнього роду з основою на твердий приголосний. Синельникове, Дебальцеве, Синельникова, Дебальцева, Синельниковом, Дебальцевом, у Синельникові, у Дебальцеві і под." Я з нею цілком згодний.

Ольга Афоніна запитує, як правильно утворити кличний відмінок від імени Аристарх.

В університеті читачку вчили, що від Олег кличний відмінок Олегу, то виходить - Аристарху? Від імени Олег тепер основною формою є Олеже. Від Аристарх можливі обидві форми: Аристарху та Аристарше. Порівняймо в народній пісні від імени Явтух кличний відмінок Явтуше: "Куди їдеш, Явтуше, куди їдеш, мій друже?"

Про відмінність між словами агенція і агентство запитує Ірина Купчинська.

Особливої різниці між цими іменниками немає, бо обидва походять від латинського agens (agentis) - дійовий. У мовній практиці спостерігаємо тенденцію розрізняти: агентство - представництво, відділення якоїсь установи або підприємства, агенція - установа, що збирає й подає інформацію в засоби масової комунікації.

Запитання від працівників ВВС Україна.

14 людей постраждало чи постраждали?

Чотирнадцятеро людей або осіб постраждало, рідше - постраждали.

Вифлиєм чи Віфлиєм?

У релігійній лексиці після приголосного пишемо й вимовляємо и, а не і: алилуя, Вифлеєм, митрополит.