Вікторія Нуланд прибула з візитом до Києва на два дні. На два, Карл. З офіційним візитом. Має зустрітися з Гройсманом. Думаю, єдине, про що вона з ним може говорити, так це про конкретний графік проходження через Верховну Раду нового проекту Конституції.

До того ж Гройсман - голова Конституційної комісії, яка нібито має напрацювати проект Основного закону. Хоча, думаю, уже багато хто зрозумів, що наша Конституція пишеться в іншому місці, а Конституційна комісія слугуватиме ширмою цьому процесу. Можливо саме тому в її складі практично відсутні представники громадянського суспільства. Можливо саме тому у порядок денний ВР вносять законопроект про втрату чинності поганого, недемократичного, далекого від ідеалу, але діючого закону "Про всеукраїнський референдум".

Про що Нуланд може говорити з Яценюком і Порошенком? Про розблокування економіки окупованих територій, про відновлення банківської системи і соціальних виплат. Адже, як сказав Столтенберг, Мінські угоди - це не лише дотримання перемир'я. В обмін за це, нам дадуть грошей на відбудову Донбасу. Дадуть як американці, так і росіяни. В свою чергу Москва, за такі поступки по Україні, піде на компроміси на Близькому Сході. І в цьому також немає нічого дивного - сильні завжди знайдуть між собою спільну мову, як задушити слабкого. Особливо, коли на кону стоїть стабільність в одному з головних нафтогазових регіонів.

Я не знаю, що про це все думають на Банковій. Але те, що Меркель і Порошенко в середу не вийшли на спільний брифінг після переговорів, говорить про те, що по-перше, говорити немає про що. А по-друге - те, що Порошенко далеко не дурень і добре розуміє, що його ставлять на шпагат між інтересами власного народу, з якими не можна не рахуватися, і домовленостями супердержав.

У зв'язку з цим, внесення змін до Конституції перетворюється для Петра Порошенка на те, чим у свій час для Януковича були Харківські угоди. Думаю, фактичну федералізацію суспільству спробують подати, як глибоку децентралізацію, з таким обсягом прав місцевого самоврядування, що могла б позаздрити навіть Польща. Але, політичні опоненти Президента докладуть максимум зусиль, щоб акценти були розставлені так, як потрібно для втрати довіри Петром Порошенком. Тому, наступний місяць буде вирішальним для багатьох.