Після голосних заяв голови зовнішньополітичного відомства Туреччини Мевлюта Чавушоглу минулого тижня під час політичних заходів НАТО в Анталії про порушення прав людини в Криму та іншої критики на адресу Росії, могло здатися, що в Туреччині відбувся перелом у сприйнятті ситуації війни між Україною і Росією.

Але не будемо поспішати. Дослухаємо Чавушоглу до кінця:

«Очільник турецької дипломатії вважає, що Захід зробив помилку, адже поставив Україну перед вибором між Європою та Росією. «На жаль, хоч Берлвінский мур і впав, цього не сталося зі стіною в нашій свідомості», – заявив Чавушоглу».

Отже, фраза про неприпустимість дій Росії на пострадянському просторі супроводжується звинуваченням на адресу Заходу про те, що нібито він поставив Україну перед вибором.

Типове для однопартійців Чавушоглу сприйняття дійсності: є уряди, які вирішують, і стадо, яке потрібно гнати на випас. Вибір народу України міністр закордонних справ Туреччини не помічає.

Але є ще й інше питання: а що це взагалі за закид такий на адресу Заходу? Що не подобається панові Чавушоглу? Що не так зробив Захід? Як би потрібно було зробити інакше? І чи не здається турецькій дипломатії, що перед вибором увесь світ поставила Росія, розпочавши незаконні анексії та збройні вторгнення до сусідніх держав?

Тому не будемо поспішати із висновками: так, дійсно, здається, що турецька дипломатія серйозно переоцінила власні комерційні таланти, намагаючись монетизувати ускладення у відносинах цивілізованого світу з Росією. Росія цього не оцінила. Хто б сумнівався? Але чи зробив турецький уряд правильні висновки, чи остання тирада Чавушоглу – це лише тактичні заяви, спрямовані на підвищення ціни?

Поживемо – побачимо.