MENU

Минулий парламенський тиждень: традиція бігу колом, та ще й граблями минулих помилок. ІНФОГРАФІКА

6060 0

Проаналізувати перебіг подій минулого тижня у парламенті щодо законодавчого забезпечення реформ довго не доходили руки. Та й, зрештою, важко описувати чергове коло традиційного бігу граблями, коли ключові реформи спочатку відкладаються у ду-уже довгу шухляду, а потім напівготовими подаються до зали із закликами «ні хвилини на роздуми, за нами Москва».

Так сталося з однією зі ключових реформ, а саме реформою міліції, яка у виконанні команди Авакова має всі шанси перетворитися на спробу створення європейської поліції у підпорядкуванні пострадянського МВС. Депутати підтримали в першому читанні як недосконалі, але важливі законопроекти № 2822 про національну поліцію та № 2890 про муніципальну варту, обрали гіршу альтернативу із законопроектів про внесення змін до правил дорожнього руху № 2562, але тут хоч депутати добилися, що нелогічного в цьому законопроекті та й беззмістовного збільшення терміну адміністративного затримання із 3 до 24 годин у законі не буде, так і повністю непотрібний № 2561 про органи внутрішніх справ.

Замість приймати законопроект про Кабмін та центральні органи виконавчої влади, який півроку проходить всі кола пекла в погодженнях між Адміністрацією Президента, урядом і парламентом, влада пішла шляхом окремих профільних законів. Чекайте в найближчому часі законопроекту про Міністерство інформаційної політики, Міністерство культури, а, можливо, про Державну службу із надзвичайних ситуацій. Абсурд? Абсурд – аргументувати фактичне цементування пострадянщини в структурі МВС, шантажуючи зі трибуни депутатів потребою внесення європейських норм у сферу внутрішньої безпеки.

Слава Богу, вдалося добитися відкладення суто корупційної сфери окремих Центрів надання адміністративних послуг під контролем МВС № 2567. Чому лише чиновники від міліції прагнуть зберегти право створювати потребу в сервісах, а також монополію на їх надання та ще й із контролем за ціноутворенням у цій сфері? Чому не йти за загальною логікою – надання сервісів має бути відділене від структур, які їх встановлюють та контролюють? Як показує українська та світова практика, найкорупційніша система та, яка дозволяє суміщення функцій. А от МВС просто прагне це зарезервувати. Добре, що депутати цього разу не повелися і не підтримали включення цього «законопроекту» до списку голосування. Бо за компанію проголосували б і за нього. Як не силами коаліції, так із залучення «тушкогруп», як це відбулося з реакційним № 2561 про органи внутрішніх справ.

Тривала боротьба зі профанацією реформ не лише у сфері МВС, а й щодо реформи прокуратури. Перетиснули депутатів голосувати за квазіреформу № 2667, яка забезпечує контроль генерального прокурора над призначенням спеціальних прокурорів, зокрема й антикорупційного. Тобто традиційну постсталінську вертикаль : я – начальник, ти – дурень. Після довгих переговорів експертів ЦПК із депутатами таки вдалося переконати останніх, що за умови представництва у комісії з обрання кандидатів на посаду антикорупційного прокурора 50% за ГПУ, 50% за парламентом, генпрокурор отримає повний контроль над комісією (бо в депутатській квоті майже половину складатимуть представники чуйного до позиції ГПУ «Блоку Петра Порошенка»). Тому дуже сподіваємося, що до другого читання таки пропорції зміняться. А це лише одне із питань, який у цій реформі дуже багато...

Здобутки ж минулого тижня не такі значні, як ризики, які він створив, але таки є:

– почато роботу над розвантаженням прокуратури непритаманними їй слідчими функціями і передачу їх у Державне бюро розслідування – № 2114;

– нарешті дійшли руки до початку роботи над зменшенням бюрократії в процедурі отримання статусу внурішньо переміщеної особи – № 2166;

– запущено процедуру збільшення інституційної спроможності Національного банку України – № 2742/2743

– відкладено розгляд ініціативи, яка спрямована дискредитувати чи не єдину з успішних реформ в Україні – введення Зовнішнього незалежного оцінювання – № 2335.

На жаль, так і не дійшли руки до дерегуляції (№ 1069), боротьби за відкритість роботи парламенту (№ 1591) та кнопкодавством (№ 1895 – наскільки проблема важлива, показав минулий тиждень), пенсійної реформи (№ 2767). А щодо європейського закону про державного аудитора Рахункову палату № 2072, то це взагалі детективна історія, бо погоджений всіма законопроект чомусь зник із порядку денного в останній момент. Кажуть (закритість парламенту примушує користуватися чутками) одному із керівників фракцій коаліції не подобається конкурсний підхід формування керівних органів цієї структури. Він бореться за те, щоби зараз обрали по-старому, тобто призначили відповідно до партійних квот, а по-нову потім, колись. Тобто одна з вимог ЄС не виконується суто із меркантильних інтересів. Чи це так – покаже наступний тиждень.

І саме минулого тижня був презентований проект Плану законодавчого забезпечення реформ за ініціативи Володимира Гройсмана, який покликаний забезпечити системність роботи парламенту. Дуже сподіваємося, що це не стане черговим документом для документу, бо ситуація, коли одні законопроекти зі грудня чекають на розгляд (наприклад, № 1069 про регуляторну гільйотину), а приймається законодавчий фаст-фуд а-ля «реформи МВС», є неприйнятною.

P. S. Наша інфографіка аналізу голосувань зі ключових законів зазнала змін. Тепер чітко зрозуміло як ефективно фракції використовують свої голоси. Тож – фіксуйте, скоро місцеві вибори (правда закону досі немає), оцінюйте за справами, а не за словами.

Ярослав ЮРЧИШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини