Перед вами - лист генпрокурора Віталія Яреми на ім'я головного дипломата Євросоюзу Федеріки Могеріні про те, що в українського слідства немає доказів, аби пред'явити обвинувачення Сергію Клюєву в учиненні злочинів.

Лист датований 29 січня 2015 року, за місяць (!) до перегляду санкцій Євросоюзу щодо найближчого оточення Януковича.

І цей лист ледь не коштував Україні зняття обмежень з активів молодшого Клюєва у Європі.

При чому саме повідомлення Яреми Європейському Союзу про "чистоту" Клюєва має гриф "конфіденційно".

Зараз Ярема у відставці, а подання на Клюєва - уже в парламенті.

У четвер його має розглянути "по суті" регламентний комітет Верховної Ради, який і вирішить, вносити його до сесійної зали чи ні.

Сам Клюєв не прийшов у середу на засідання регламентного комітету, але надіслав багатосторінкові пояснення. Підставою для кримінальної справи проти себе він назвав "журналістське псевдо-розслідування", маючи на увазі чисельні публікації Української правди про зловживання братів Клюєвих за часів президентства Януковича.

Також Клюєв просить запросити на засідання комітету колишнього голову ФБР США Луї Фрі, якого сам же Клюєв і найняв для відмивання своєї репутації, залучивши компанії Pepper Hamilton LLP та Freeh Group.

Фактично, Клюєв, рятуючи свій імунітет, намагається змусити депутатів робити непритаманні їм функції - оцінювати докази Генпрокуратури, хоча робити це може тільки суд.

Чи піде подання на Клюєва до сесійної зали, чи втратить найближчий соратник Януковича, номінальний власник Межигір'я депутатську недоторканість, чи сяде він на лаву підсудних - залежить на сьогодні від членів регламентного комітету Верховної Ради.