На фото - студентські заворушення в Чілі. В руках у повсталих українські прапори і це дуже, дуже добрий знак. Це гарантія нашої майбутньої перемоги.

Наразі у війні проти Росії ми маємо те ж співвідношення сил, що й під час Майдану проти міліції, тільки більше масштабом - перевага ворога в ресурсах та потужностях абсолютна.

Прикиньмо:

- За який час Росія може знищити Україну, якщо поставить собі метою зробити це в будь-яку ціну? - Миттєво. Росія має ядерну зброю.
- Наскільки збройні сили та людські ресурси Росії кількісно переважають українські? - Переважають абсолютно.
- Наскільки фінансові та політичні можливості Росії більше українських? - Більше абсолютно.
- Наскільки вплив російської агентури в Україні значніше впливу української агентури в Росії? - Значніше абсолютно.

Питання: на що ми взагалі розраховуємо в цій війні?..

Єдине, що може подарувати нам перемогу над переважаючими силами супротивника - якщо цінності, народжені і втілені на київському Майдані взимку 2013-2014 будуть осмислені не як національні чи державні, а як універсальна ідеологія нового часу, що актуальна для будь-якого куточку Землі. Таким чином Україна автоматично стає принциповою точкою конфлікту для потужних світових гравців, і вони стають міжнародними важелями, які діють на нашу користь, адже наші національні інтереси не розбігаються з їхніми. Не знадобиться вербувати і купувати агентів у стані ворога, бо ідеологія - це думки, а вони проникають крізь всі перепони, вербують краще грошей і творять несподіваних союзників (треба згадати, що вже зараз в Москві проходять численні мітинги під українськими прапорами). Якщо українські цінності будуть застосовні безвідносно кордонів, і будуть нести в собі і російські, і чілійські цінності - ворог, який переважає нас силою, впаде. Бо ніщо не спинить ідеї, час якої настав.