Про права та обов'язки...

На фото протести студентів в Чилі. Не буду вдаватись в деталі, що й до чого відбувається в Сантьяго, не про це.

Тішить око картина, правда ж? Я не про сам протест, який по суті завжди протистояння, з жертвами. Про те, що український прапор став символом протесту.

Не приховуватиму, у мене теж це викликало в певній мірі почуття гордості, що за українським народом закріпилась слава боротьби з несправедливістю.

Проте, мені б дуже хотілось, щоб цей прапор піднімали не тільки ті хто протестують. Боротьба за своє право на свободу - це правильно, але хотілось би, щоб український прапор піднімався як символ успішності. Успішноті не тільки в зламі системи, але й у побудові свого щастя своїми руками.

Ми всі знаємо про свої права, дуже часто повторюємо: "Я маю право!". Це не зле,але для побудови успішного суспільства цього мало.

За тим, що ми маємо право, ми часто забуваємо про те, що и маємо обов'язки. Перед родиною,перед суспільством, перед державою і т.д.

Реформи призведуть до ліпшого життя тільки тоді, коли в них будуть приймати участь всі,на своєму рівні. Ми можемо триста разів матюкати своїх політиків за те,що вони не змінились, але щоб мати на це право,потрібно й самим змінюватись.

Якщо хочемо пишатись своєю заможною і розвинутою державою, маємо зрозуміти одну просту аксіому. Не бути рабами і мати право - дуже круто, але якщо ми візьмемо на себе хоча б трошки обов'язків, то нас ніхто й ніколи не здолає і буде заздрити тому, хто такі Українці.

Давайте робити щастя своїми руками, тому що ми - дуже крутий народ, і ніхто за нас цього не зробить. І нікому крім нас самих це насправді на фіг не потрібно...