Український дипломат Богдан Яременко прокоментував результати парламентських виборів у Туреччині: згідно із попередніми даними, найбільше місць до Великих національних зборів очікувано виборола партія президента Реджепа Таїпа Ердогана, проте її результату виявилося замало для здобуття більшості винятково власними силами. На думку колишнього генерального консула України в Стамбулі, це свідчить про те, що турки не зрозуміли, навіщо їм новий султан

Я би назвав дуже здоровими й обнадійливими результати парламентських виборів в Туреччині.

Я вже писав, що інтрига парламентських виборів полягала не в тому, яка партія стане переможницею, а чи вистачить переможцеві голосів для формування конституційної більшості. У свою чергу конституційна більшість потрібна не скільки проердоганівській «Партії справедливості і розвитку», як самому Ердоганові для переформатування державного устрою шляхом розширення президентських повноважень.

Наразі рано випромінювати впевненість, що такий сценарій більше неможливий – Ердоганова партія матиме найбільшу фракцію і може створити коаліцію. Але чи цікавитиме перспектива перетворити Ердогана на нового султана єдиного вірогідного кандидата на коаліцію – «Партію національного руху»?

Зрозуміло інше – турецьке суспільство здебільшого цінує демократію і не надто прагне «твердої руки» чи там якої-небудь «жорсткої президентської вертикалі». В Туреччині є політичне різноголосся і є реальні демократичні інституції та механізми. Не знаю чому, але мені від цієї думки якось навіть спокійніше стає.

Два феномени виборів: курдська партія пройшла в парламент подолавши дуже високий 10-відсотковий електоральний поріг; якась частина прихильників найбільшої опозиційної народно-демократичної партії, схоже, виявились політичними шахістами: вирішили ризикнути і підтримати курдську партію. Ризик виправдався – курди пройшли до парламенту і відібрали в Ердогана голоси, що позбавило його не лише перспектив створення однопартійної конституційної, але навіть простої більшості.

Я вам так скажу, що Туреччина приречена бути виробником найбільш душещемних мильних опер.)