Как депутаты, пытаясь защитить одну из статей Конституции, без колебаний нарушили еще две, пишет в блоге на сайте "Новое время" народный депутат Ольга Червакова.

Розумію, що зараз буде шквал критики, питання на кшталт "так що, тепер нічого не робити?" Одразу відповідаю.

1. Я за цей закон теж голосувала. Лише з метою не наразитися на звинувачення, що я за кнопкодавів. Я проти. Це була швидше демонстрація політичної волі, ніж сподівання на створення ефективного механізму протидії.

2. Що робити, аби побороти кнопкодавів? Системні, а не косметичні реформи. Аби закон запрацював, потрібні зміни до Конституції, які мають набрати 300 голосів протягом двох сесій ВР.

Зараз вже закінчується друга сесія парламенту нового скликання. Якби наміри були аж настільки серйозними, вже зараз передумови для реального, а не фейкового, кінця кнопкодавства могли би бути створені.

Або ще один шлях, найпростіший і найшвидший: система "Рада-3". Тим більше, що на так званий "сенсорний палець Яценюка" вже витрачено державні гроші. З того часу екс-спікер вже встиг побувати в опозиції, змінити кілька політичних сил і стати прем'єр-міністром, а запровадження сенсорної кнопки, яка могла би стати ефективнішою за будь-яку кару, стабільно не зазнає жодного прогресу.