Віктор

Шалений жидобандерівець. Живе у Ханої з 2001 року. Сам з Кіровограду. Викладає англійську, працює менеджером нічного пабу. Як тільки-но ми зустрілися – я зразу зрозумів, що він досить екстраординарна особистість. Він гарячий український хлопець, розмовляє з надмірною кількістю жестикуляції і міміки. Він грає якусь роль – так видається спершу. Але він грає самого себе, розумієш згодом. В нього дивовижним чином поєднуються український і в'єтнамський стиль, поведінка, рухи, мова.

Подивіться на картину за ним, це саме те, про шо ви подумали, Віктор мріє цю картину викупити з цього магазину в центрі Ханою. Віктор ідеально володіє в'єтнамською і англійською. Останній рік пише підручник з англійської для початківців.

- Початковий рівень найскладніший, – каже він. – В нас на початковому рівні вчать абсолютно непотрібну фігню. Потім приїжджаєш в середовище і розумієш, що говорити немає про що, бо ти вчив беззмістовну, непотрібну фігню. Я хотів би, аби моя книга була придатна до застосування і в Україні. У нас все дуже погано з вивченням англійської.

Ми сіли на його байк і погнали до його друга в'єтнамця мільйонера.
- Без шолома? - Запитав я його.
- Звісно. В мене зачіска зіпсується.
Ви можете ставитись як завгодно до цього нехтування безпекою своєю і мене, як пасажира. Але потім, коли ми проїхали 10 кілометрів за 15 хв по місту я сказав Віктору:
- Да, шолом тобі дійсно не треба. Він тебе не врятує.

Віктор учив багато в'єтнамців англійської і його багаті клієнти надихають на особисті подвиги.
- Я хотів би тут купити будинок за мільйон з басейном і двором. Бідні живуть в багатоповерхівках, багаті купують нормальні будинки. Якби у нас була базова економічна освіта зі школи - в мене б був тут уже будинок, а так...
- А хіба у В'єтнамі таке є?
- Тут сім'я вчить, як займатись бізнесом. Всі щось виробляють, купують і продають, кожен при ділі з ранніх літ.

При цьому Віктор не хапається за будь-яку пропозицію. Він досить принциповий.
- Пропонували перекладачем януковича попрацювати ще кілька років тому - відмовився. Хотів український канал взяти російською інтерв'ю - теж відмовився.

У Віктора тільки 5% дівчат було з Європи. Він мало не одружився тут, але все ще більше думає про власну книгу. Ми поїхали додому до його друга-мільйонера, але про це буде окрема історія.

Він дуже прямий і відвертий, в нього купа цікавих історій про В'єтнам. Сподіваюсь, ми ще перетнемось тут або де-інде, я почав вболівати за його підручник, сподіваюсь, він без шолому доживе до його виходу))))