Це рішення має історичне значення. Свого часу негативну оцінка ВК зупинила люстрацію в Албанії.

І в нас був такий ризик.

Після того, як було ухвалено закон "Про очищення влади", Сергій Льовочкін і Ко став популяризувати в Україні і в Європі дві протилежні думки.

В Україні його машина пропаганди поширювала і поширює думку, що люстрація не працює, нічого не вдається і не вдасться.

В Європі за допомогою Сергія Ківалова, який досі залишається представником України у Венеціанській комісії, навпаки, лобіювалася теза - в Україні люструють всіх без оглядки, і якщо нас не зупинити, постраждають сотні тисяч невинуватих людей.

За планом оточення Януковича, Венеціанська комісія мала зробити розгромні висновки про українську люстрацію, а досі підконтрольний їм Конституційний суд послатися на це і скасувати закон "Про очищення влади". Подання про це скасування Льовочкін разом з іншими депутатами "Опозиційного блоку" завбачливо підготував разом з керівництвом Верховного суду. Зневірене думкою "все одно люстрація не йде" суспільство мало все проковтнути.

Ми зрозуміли цей план у грудні минулого року завдяки міністру юстиції Павлу Петренку. Тоді ми попросили шановну Венеціанську комісію не робити остаточних висновків, а приїхати в Україну та самім подивитися на стан справ. Показали, як люстрацію своїми рішеннями зупиняють ті самі судді, які скаржаться європейцям на переслідування. Пояснили, що наразі люстровані лише такі люди як Льовочкін разом з шістьма сотнями високопосадових прокурорів на кшталт Юлдашева, керівників міліції на кшталт Терещука, чиновників на кшталт Грицака. І що якщо їх не усунути з посад, то жодних шансів на перетворення Україну в успішну демократичну державу немає. Їх немає і з більшістю тих, хто залишився, або замінив звільнених на ключових посадах в державних органах та прокуратурі з міліцією. Тому наша люстрація обов'язково має змусити всіх посадовців, суддів та правоохоронців пройти антикорупційний тест - пояснити майн своєї родини. З оприлюдненням кожної декларації і інформації про початок кожної перевірки в Інтернеті - щоб медіа і суспільство могли контролювати чесність люстрації.

Під час цих пояснень геніально спрацювала ідея Георгия Логвинського звозити експертів комісії до Межигірря. За допомогою пояснень від Мінюсту, де департамент люстрації очолила Тетяна Козаченко; топ-журналістам-розслідувальникам, які увійшли до Громадської ради з люстрації; команди Громадського люстраційного комітету; польського фонду "Відкритий діалог", який фактично замінив наш МЗС в поясненні в Європі українських проблем з очищенням влади, експерти Венеціанської комісії почали усвідомлювати, що суд, прокуратура, взагалі більшість державних органів в Україні мають з європейськими лише схожі назви, а займаються космічного розміру клептократією.

Так само ми чесно пояснювали, що основна проблема нашої люстрації - не тотальність, а тотальний її саботаж новообраним Президентом та топ-посадовцями на кшталт генпрокурора чи міністра внутрішніх справ. І що ми збираємося не скорочувати число тих, хто підлягає люстрації, а навпаки - змусити кандидатів в нові Президенти, депутати та судді КС повідомляти, чи вони підпадають під дію закону. Разом з Леонідом Ємцем ми зареєстрували в парламенті новий закон, який дозволить знімати з виборів тих, хто збреше. І запровадить кримінальну відповідальність за невиконання закону "Про очищення влади". Все це ми теж відправили з поясненнями до Венеції.

Навесні у Льовочкіна і Ко стали здавати нерви. Розставлені ними ще за Януковича судді КС вирішили терміново розглянути скаргу "Опозиційного блоку" та керівників Верховного суду. Але обурення багатьох активістів Самооборони, Автомайдану, прихід до КС їхніх висуванців вже в ранзі народних депутатів зупинив цю спробу. Ми на нашому парламентському комітеті з протидії корупції в ті дні змусили звітувати ГПУ, чому досі не розслідувана справа про участь суддів КС в узурпації влади Януковичем. А Карл Волох зробив дипломатичне диво, переконавши СБУ почати аналогічне провадження.

Сьогодні Венеціанська комісія оприлюднила своє остаточне рішення. Громадський люстраційний комітет переклав 5 ключових думок європейських правників:

1. Венеціанська комісія визнала право України на "автоматичну" люстрацію

"Закон "Про очищення влади" забороняє певним категоріям осіб займати певні державні посади. Венеціанська комісія наголошує, що відповідно до концепції "демократії, здатної захистити себе", держава має право відстороняти від доступу до зайняття державних посад тих осіб, які можуть становити загрозу демократичній системі та/або показали себе негідними служінню суспільству".

Венеціанська комісія прямо вказує, що Україна має право застосовувати так звані "автоматичні" критерії Закону, які вимагають звільнення посадовців часив Януковича та розстрілів Євромайдану:

"[...] дискваліфікація певних осіб на основі того, що вони займали посади під час президентства Віктора Януковича у 2010-2014 роках (1) або під час подій на Майдані на рубежі 2013-2014 років (2) [...] апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що мова йде про посади в установах, відповідальних за серйозні порушення прав людини і винні у серйозних випадках халатності".

Водночас Венеціанська комісія наголошує, що перевірка широкого кола осіб може бути значним бюрократичним навантаженням, однак залишає за українською владою право вирішувати, які посади відіграли значну роль у зловживанні владою за режиму В. Януковича у 2010-2014 роках чи під час подій на Майдані у кінці 2013-на початку 2014 року.

2. Люстрація не є порушенням прав людини

"[...] люстрація не становить порушення прав людини як така, тому що "демократична держава вправі вимагати від держслужбовців бути лояльними до конституційних принципів, на яких вона заснована. Така демократія має бути здатною вжити заходів з упередження поверненню тоталітарного режиму".

3. Закон "Про очищення влади" має дві цілі: захист від еліт попереднього недемократичного режиму та боротьба проти корупції

"Закон "Про очищення влади" відрізняється від люстраціних законів, прийнятих в інших країнах центральної та східної Європи, ширшою сферою застосування. Він переслідує дві різні цілі. Перша - захист суспільства від осіб, які через їх минулу поведінку можуть завдати шкоди новозаснованому демократичному режиму. Друга - очистити державні органи від осіб, які були задіяні у широкомасштабній корупції. Термін "люстрація" в її традиційному розумінні охоплює тільки перший процес. Венеціанська комісія погоджується з тим, що дві цілі, що переслідуються у Законі "Про очищення влади", є правомірними".

Водночас Венеціанська комісія наголошує, що впоратись з цими двома викликами для молодої української демократії на практиці є складним завданням, тому пропонує українській владі розглянути перенесення антикорупційної складової до іншої частини законодавства (Закон "Про засади запобігання і протидії корупції") чи модифікувати процедури очищення, щоб відобразити відмінності між люстрацією в традиційному розумінні та антикорупцією.

4. Україна має право вимагати від кандидатів на виборні посади інформувати виборців, чи підпадають вони під критерії очищення влади

"Під час однієї із зустрічей з представниками України, Венеціанська комісія була поінформована, що проект частини 12 статті 2 не мав на увазі перетворення кандидатів на відповідні посади у нову категорію посад, що підпадають під очищення влади. Натомість, метою було введення зобов'язання для таких кандидатів надавати заяву про доступність інформації про них у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано та про те, чи підпадають вони під одну з категорій, перелічених у статті 3 Закону. Надання недостовірної інформації тягне за собою скасування реєстрації кандидата. Система дещо подібна до моделі, використовуваної в Польщі. Венеціанська комісія зазначає, що такий порядок, навіть коли це застосовується до кандидатів на виборні посади, не буде суперечити міжнародним стандартам".

5. Судді, які призупиняють розгляд справ по люстрації, заважають ефективному впровадженню закону, а Конституційний суд теж має проходити перевірку

"У ході переговорів з українською владою і громадянським суспільством, Венеціанська комісія дізналася, що багато судових справ затягується. Це заважає ефективному застосуванню закону і має бути припинено якомога швидше. Це негативно характеризує стан законності та захисту прав людини в Україні".

Також експерти підтверджують, що судді Конституційного суду теж мають перевірятися на відповідність люстраційним критеріям:

"Судді Конституційного суду на цей час включені в частину четверту статті 2. Таке включення не суперечить діючим міжнародним стандартам"