Луганська область - це молодість моїх батьків і моє дитинство. Тато був археологом і кілька років очолював експедиції Київського інституту археології, що проводили розкопки курганів на території Луганської області. Мама, за освітою історик, тоді їздила разом із ним.

Коли мене не вдавалося втюхати бабусі, батьки тягли мене з собою на розкопки. Бабуся, щоправда, довго не витримувала такого знущання над дитиною і забирала до себе - проти моєї волі, між іншим, бо я дуже любила атмосферу експедиції: розпечене степове сонце над розритим курганом - вдень, веселі археологи в наметовому таборі - щовечора. І, взагалі, почувалася я там дуже важливою і крутою: по-перше, донька начальника експедиції, що не хухри-мухри, по-друге, я вміла копати (ну, я так думала) - загалом, стільки досягнень к п'ять років, а мене, як маленьку, до бабусі...

В експедиції я й ходити навчилася: коли мені було дев'ять місяців, батьки вивантажилися зі мною в селі Капітанівка Новоайдарівського району. І ось у цьому селі, розповідає мама, майже всі говорили українською. І господиня будинку, в якому батьки винаймали кімнату, бабуся така, так, перепрошуючи, говорила мамі: «Ви кажете «кровать», а ми говоримо «ліжко». Ну, ви з Києва, там більше російською говорять...». Мамі ставало ніяково і вона йшла в сільмаг купувати альбоми з мистецтва стародавнього світу, які там чомусь продавалися вільно, а в Києві знайти їх було дуже складно.

Мама, яка сама родом із Донбасу, добре розуміється на політиці і вважає наклепом і провокацією всі розмови про те, що її рідний регіон завжди був виключно російськокультурним. Бо якщо вже говорити про «завжди», то завжди там було багато поселень українців, які говорили своєю мовою, включаючи її власну маму.

Всі ці мої спогади, сплюсовані зі спогадами батьків, - природна матриця підсвідомості, на якій Україна прописана як велика і неподільна Батьківщина, що складається з різноманітних географічних, соціальних і культурних ландшафтів. І нинішній мій біль, що вже став тупим від своєї тривалості, - від того, що купка пекельних політтехнологів штучно розділила Україну на дві частини - Схід і Захід - і оголосила, що ці частини несумісні категорично і взаємні вороги за визначенням.

І тепер у нас війна. І тепер Новоайдарівський район Луганської області асоціюється у мене не з моїми першими кроками і альбомами з мистецтва стародавнього світу, а з кров'ю, смертю і нескінченним людським горем. І це те, що мій мозок вперто відмовляється прийняти...