У цій сесії залишилося два планерних тижні – із 30 червня по 3 липня та із 14 по 17 липня. І хоч Володимир Гройсман оголосив, що парламент не йтиме на канікули, але для цього, по-перше, треба рішення парламенту (а депутати поки дуже рідко йшли на ущемлення себе у відпочинку і мало коли підтримували пропозицію спікера попрацювати без перерви чи до закінчення всіх питань порядку денного), а по-друге, якщо аналізувати пропозицію голови Верховної Ради, то йдеться не про чіткий графік, а лише про можливість зібратися за потреби. Тобто така собі робота за викликом – встигнуть розглянути комплекс змін до Конституції щодо децентралізації - парламент не збиратиметься, не встигнуть – скличуть. Тому сподіватися на активну роботу із 20 чисел липня і до кінця серпня традиційно не доводиться.

Тому приймемо як факт те, що до кінця сесії залишилося шість днів (по два вівторки та четверги та двічі по половині двох серед і двох п'ятниць, бо в ці дні парламентарі якщо і збираються для голосування, то лише на півдня). Відповідно, надзавдання для цієї сесії можна не ставити (не вчинили депутати геройства до цього – навряд чи зроблять в останні дні). Тому експерти Реанімаційного пакету реформ у своїх традиційних пропозиціях зосередилися на тих законопроектах, які давно готові до прийняття й однозначно матимуть швидкий позитивний улив на процеси реформування.

Про деякі ми вже говоримо тривалий час, бо вони вже по три-чотири тижні в порядку денному, але ніяк не діждуться розгляду. Це і законопроект № 2072 «Про Рахункову палату», який не лише встановлює європейські правила державного аудиту, але й змінює систему формування керівних органів. Верховна рада на основі відкритого конкурсу призначає членів Рахункової палати, а вони між собою, без політичного тиску, обирають голову. І № 2049 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)», неприбутковість яких ліквідована унаслідок непродуманих та непослідовних змін до Податкового кодексу, які були прийняті під час бюджетного процесу у грудні 2014 – січні 2015 року. Таким чином, добровільні внески НГО, благодійні кошти для лікування онкохворих дітей чи бійців АТО мають обкладатися податком. І № 2431 «Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції», авторства експертів ініціативи «Сильніші разом» та народних депутатів на чолі із Вікторією Пташник, мета якого встановити прозорість у цьому процесі, щоб у двох однакових випадках, двох різним фірмам накладали однаковий штраф, а не такий, що різниться в десятки раз. І регуляторна гільйотина № 1069, яка дає шанси переглянути всі регуляторні функції держави на предмет доцільності впродовж одного року.

Із тих, що лише недавно були підготовлені до розгляду в залі, але достатньо критичні для ключового завдання на початковому етапі реформ (так ми з нього ніяк не виберемося), а саме боротьби з корупцією, варто відзначити такі ініціативи:

– № 2423 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції», який створить умови пошуку майна за прізвищем власника. Ключова антикорупційна ініціатива цієї сесії після створення Національного антикорупційного бюро. За умови її втілення власність будь-якого прокурора, судді, чиновника можна буде знайти, зазначивши в полі пошуку його прізвище. І не лише його власність, а й власність дружини, дітей, кума, людини, на ім'я якої зареєстрована квартира чи будинок, в якому живе чиновник. Ініціатива підготована експертами Антикорупційної групи РПР, Центру протидії корупції та подана народними депутатами на чолі із Леонідом Козаченком, Віктором Чумаком та Єгором Соболєвим

– № 2087а «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції». Ініціатива, розроблена спільно експертами Міністерства економічного розвитку та торгівлі та Антикорупційної групи РПР, Transparency International Україна, не лише розширить застосування електронних торгів, як найбільш прозорого механізму їх проведення, а й сприятиме залученню міжнародного бізнесу щодо цієї найнедоступнішої ділянки управління державними фінансами. Внесена ініціатива Кабінетом Міністрів України, тож дуже сподіваємося, що гальмувати її в залі не будуть.

Ну, і традиційно ложка дьогтю у вигляді боротьби Міністерства внутрішніх справ за суто корупційне прагнення самим встановлювати, самим надавати та самим контролювати якість надання певних адміністративних сервісів № 2567 та № 2568. Закон суперечить як логіці децентралізації (надання послуг мають контролювати місцеві органи влади, як найближчі до людей) так і законові «Про надання адміністративних послуг», який розділяє органи, що встановлюють послуги та їх надають, щоб не було корупційної спокуси множити ці послуги й ускладнювати процес їх отримання.

Щодо виборчої реформи, то вона не відбудеться. Тобто, можливо, буде чергова зміна законодавства, але замість відкритих списків, депутати вирішили встановити партійну мажоритарку відповідно до законопроекту № 2831-3 та ще й із дуже високим прохідним бар'єром (5% для партій та 7% для блоків, останнє прописали під потреби «Блоку Петра Порошенко» та «Народного фронту», які зараз ведуть переговори про блокування). За цим законом кандидату треба не лише перемогти на своєму окрузі, а й бути висунутим від партії, яка здобуде 5% по всій адміністративній одиниці. Тобто можна перемогти на окрузі і не потрапити до ради, якщо поставив не на ту партію. Ніхто зараз не береться сказати, який варіант гірший – той що зараз діє, який готували для Януковича, чи той, який пропонується для Порошенка. Тому не дивно, що до цієї новели вже є понад 800 правок, шанси якісно доопрацювати які близькі до нуля. Та громадські активісти продовжують боротьбу за якість проведення виборів. Експерти РПР вимагають змінити членів ЦВК, які приймали участь у фальсифікаціях 2012 року та термін перебування на посадах яких закінчився ще весною минулого року. Нові вибори мають контролювати нові, незаангажовані члени ЦВК, які не брали участі у фальсифікаціях.

На підході (нарешті!, через півроку після першої презентації експертами групи Адміністративна реформ РПР) законопроект № 2490 про державну службу (в середу розглядатиметься на комітеті і після цього може потрапити до зали), реформа міліції (знову ж таки в середу лише будемо бачити законопроекти про Національну міліцію та муніципальну варту, які вже в четвер хочуть вносити в зал, про якість підготовки говорити буде голосно), децентралізаційні конституційні зміни (правда, закритість процесу підготовки так і не дає змогу зрозуміти, чи таки децентралізаційні, чи ті, які впроваджують централізацію).

22 липня РПР підбиватиме підсумки сесії парламенту. Дуже сподіваємося, що спільним тиском на владу ми доведемо рівень виконання коаліційної угоди з наявних 39% до, принаймні 50%. Бо влада, яка менше ніж на половину виконує власні обіцянки в країні у стані війни зі складною економічною ситуацією, – подарунок ворогові та ганьба для країни.