Нинішнього року він проходить в економ-режимі. Остільки кіноогляд не отримав належного державного фінансування, то йому довелося затягнути паски. Однак скорочення фінансових можливостей навіть пішло йому на користь: відпало все зайве, а програма виглядає багатообіцяючою й однією з найкращих за останні роки.

Ранком 10 липня рясний дощ ретельно вимив площу перед Одеським академічним театром музичної комедії ім. Михайла Водяного, де мала відбутися церемонія відкриття кіносвята, а о шостій вечора по червоній доріжці слідом за президентом фестивалю Вікторією Тігіпко тут вже пройшли почесні гості. Цього року організатори отримали заявки на 700 фільмів із 35 країн, чого ніколи раніше не бувало, із них близько 200 картин українських. Журі відібрало 100 фільмів, які будуть представлені на ОМКФ. Для міжнародного конкурсу, переможця якого за традицією обирають глядачі, головним призом стане статуетка золотого Дюка. Також свою думку висловлять і члени міжнародного журі, яке очолює французький сценарист, режисер, продюсер і актриса Жанна Лабрюн. Вона покаже і свій фільм «Особливі стосунки», головну роль у якому виконала одна з найкращих французьких актрис Ізабель Юппер.

Кадр із фільму "Реальність"

У рамках фестивалю, який триватиме по 18 липня, окрім міжнародної конкурсної програми, традиційно будуть представлені: націонала програма (повний і короткий метр), фестиваль фестивалів, гала-прем'єри, а також спеціальні покази фільмів, створених гостями фестивалю або членами журі. Вперше на ОМКФ спільно з «Чілдрен кінофестом» буде представлена програма дитячих фільмів. Ще одна нова програма «Мьюзик докс», присвячена музичному кіно, включає в себе стрічки-концерти і документальні музичні фільми. Крім того, глядачі побачать ретроспективу фільмів Джима Шерідана, а в програмі «Одеса у вогні: окупація/визволення» - сім картин, присвячених Одесі. Вже другий рік поспіль на ОМКФ буде представлена програма «Шлях до свободи - документальні й художні фільми», в яких порушуються проблеми корупції та свободи. В українській конкурсній програмі буде шість повнометражних фільмів та втричі більше короткометражних. Два українські повні метри потрапили і до міжнародного конкурсу, де журі обиратиме переможця із 12 фільмів: це «Пісня пісень» Єви Нейман та «Полон» Анатолія Матешка. Поза конкурсом покажуть поетичний фільм «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофименко та зняту мовою жестів драму «Плем'я» Мирослава Слабошпицького. Це найбільш титулований український фільм, він вже тримав більш як 40 міжнародних відзнак.

Кадр з фільму "Піснь пісень"

У списку фестивальних хітів - переможець Берлінале «Таксі», нагороджені у Каннах «Син Саула», «Лобстер» та «Моя мати», а також відзначені у Венеції «Білі ночі листоноші Олексія Тряпіцина». Глядачі побачать переможця американського фестивалю незалежного кіно «Санденс» «Російський дятел» - про Чорнобильську аварію, а також сюрреалістичного «Бердмена», який отримав чотири Оскари, в тому числі як найкращий фільм, але так і не потрапив до українського прокату. Вперше в Україні покажуть антиутопію Олексія Германа-молодшого "Під електричними хмарами", за операторську роботу в якому українець Сергій Михальчук разом із росіянином Євгенієм Прівіним у Берліні отримали Срібного ведмедя.

Кадр з фільму "Любов"

У перші дні фестивалю відбудеться традиційний вечірній показ кінокласики на Потьомкінських сходах, які зокрема відомі завдяки фільму Сергія Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін». Цього року тут демонструватимуть авангардний документальний фільм 1929 року Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом». Демонстрація відбудеться в живому супроводі оркестру Майкла Наймана, а сам маестро проведе в Одесі майстер-клас. До слова, британські кіноексперти визнали цю картину найкращим документальним фільмом всіх часів, а класик кіно Сергій Ейзенштейн називав цю роботу Дзиґи Вертова хуліганством.

Кадр з фільму "Син Саула"

Як і в попередні роки в рамках фестивалю працюватимуть професійні секції і літня кіношкола. Також традиційно пройдуть кінопокази на Ланжероновському спуску. Пріоритетом ОМКФ, за словами президента фестивалю Вікторії Тігіпко, є розвиток українського кінематографу, який нині опинився у кризовій ситуації. «Необхідно виходити зі стану ступору, якщо ми хочемо, щоб у прокаті був не 1% українських фільмів, а більше, то держава має фінансувати понад 50% стрічок. І тоді прокат буде обчислюватися десятками відсотків. Нинішнього року і одного відсотка не буде, тому що державне фінансування припинено», - нарікає Вікторія Тігіпко.