Ювілейний, 10-ий Одеській міжнародний кінофестиваль добіг кінця, тож маємо змогу проаналізувати обидві головні Червоні доріжки – з урочистого відкриття та закриття фестивалю.

Із кожним роком аналізувати ці заходи з точки зору стиля стає все більш приємно, бо гарних прикладів там усе більше. І все більше людей, щодо яких не виникає жодних питань, на кшталт: "Хто всі ці люди та чому вони тут?" Навіть якщо ви все ще не знаєте їх в обличчя, це не означає, що їм не місце на Червоній доріжці.

Наприклад, юна українська акторка Іванна Сахно. Може, її личко ще не відоме кожному українцю, проте вона вже встигла знятися у двох блокбастерах у Голлівуді. А на ОМКФ Іванна була членкинею журі міжнародної програми. Для відкриття фестивалю Іванна обрала дуже цікаву білу сукню із складною спідницею, що віддалено нагадує силуети ХVIII-го сторіччя. Лаконічна, але не банальна сукня, гострі кути прикраси на шиї повторюються у формі спідниці, усе ретельно продумано, але виглядає просто та невимушено. І це саме та елегантна простота, приклад якої варто наслідувати.

Читайте також: Як поєднати стиль зі спекою?

Чи от Анна Піскунова, дизайнерка ювелірного бренда, який презентував свою колекцію в рамках фестивалю. На відміну від Іванни, Анна обрала для відкриття дуже непростий образ. Ефектна, асиметрична сукня на одне плече, із великим розрізом, шлейфом та фігурно драпірованим ліфом могла стати справжнім викликом. Із таким складносурядним вбранням схибити легше, ніж влучити. Проте тут підкорення норовливої сукні безумовно вдалося. Легкі, майже невидимі босоніжки та об’ємна, але дуже проста за формою прикраса на шиї – ідеальні доповнення для неї. Та й із наповненням сукні усе гаразд – такими ногами цю сміливу спідницю можна тільки прикрасити.

Депутатка Одеської міської ради Анна Позднякова теж, може, не відома в обличчя широкому українському загалу. Однак на Червоній доріжці вона мала бездоганний вигляд. Дуже елегантне поєднання тендітного рожевого мережива із щільною чорною спідницею. Майстерний крій дружньо співпрацює з фігурою. І хоча ця сукня є абсолютною класикою та була б доречна будь-якого року, але жива невимушена зачіска й актуальний макіяж роблять образ дуже сучасним.

Тетяна Власова, PR-директора фестивалю також надавала приклад вдалих образів для Червоної доріжки. Підібрати сукню, що пасує, це вже є нелегким завданням. Але справжня майстерність полягає в тому, щоб утриматися від навішування на себе зайвих прикрас, якщо сукня їх не потребує. І тут саме той випадок. Великі, але нейтральні за кольором сережки відповідають тенденціям, але при цьому не сперечаються із коміром сукні. Зачіска також у злагоді з сукнею, у тісній взаємодії вони спільно працюють на силует. Оці деталі й відрізняють просто гарну сукню від гармонійного та довершеного образа.

А ще в Україні вже виникли власні популярні модні блогери з величезною аудиторією в соціальних мережах. Це природньо, що їх запрошують на такі заходи, і це дуже тішить, коли вони власним прикладом демонструють, як гарно можна виглядати на Червоній доріжці. Одна з таких – Діана Глостер. Ніжна блакитна сукня, скромна та ефектна водночас. Оздоблення паска нагадує стародавні мозаїки, а драпірування та весь силует неймовірно подібні до хітонів, які носили в Античній Греції. Ця алюзія дуже пасує до рис обличчя Діани, і загалом маємо живу грецьку богиню посеред сучасного міста. Ідеальне поєднання образа та жінки.

Геть у іншому стилі вбралася блогерка Аліна Френдій. На церемонію закриття вона прийшла в дуже модній сукні з глибоким V-образним вирізом, сміливим розрізом та шлейфом. Але завдяки довгим рукавам, посиленій лінії плеча, яка додає потрібного об’єму, а також завдяки вдало продуманій формі вирізу, що не демонструє нічогісінько зайвого, сукня не виглядає вульгарною – аж навпаки. Прекрасний приклад того, як ані люрексове мерехтіння, ані відверті декольте, ані відкриті ноги самі по собі аж ніяк не є стильним злочином. Чи вдасться образ – залежить не так від сукні, як від жінки всередині неї.

Ну, і звичайно, знов акторки. Це саме ті обличчя, які ми впізнаємо, які ми очікуємо побачити на кінофестивалі. І добре, коли вони не розчаровують. Завжди прекрасним прикладом стилю є українська акторка Наталя Васько. Для церемонії відкриття вона обрала не пересічну сукню – тут і мереживо, і сітка, і вишивка, і об’ємна аплікація. Таке нашарування декоративних елементів могло б обернутися суцільною катастрофою несмаку. Але не в цьому випадку. Бо, знову ж, не матеріали та не форми самі по собі є загрозою стилю, а їх невдале та недбале поєднання. Будь-яка декоративність може виглядати доречно, якщо є почуття міри. А у Наталі Васько та дизайнерів цієї сукні воно вочевидь є.

Також потішила Ірма Вітовська, і не тільки тим, що отримала приз за кращу акторську роботу. Акторка обрала сукню із завищеною талією та глибоким декольте, що чудово пасує до її фігури, відкриває достатньо привабливого, але нічого зайвого. Елегантний глибокий фіолетовий відтінок міг би бути трохи небезпечним для блондинки, але він розташований достатньо далеко від обличчя. І тут саме той випадок, коли довгі, яскраві сережки дуже доречні та чудово працюють на силует.

Читайте також: "U311" Черкаси", воєнна драма з Бенюком та 10 короткометражок. Які українські фільми увійшли до конкурсу ОМКФ 2019

І наостанок про вічне. Про Катрін Деньов. Уявіть собі, якби будь-яка інша жінка, що має 75 років, прийшла б на Червону доріжку ОМКФ у брючному костюмі з яскравим складним принтом, із пишним оздобленням із пір’я на стегнах та з величезними сережками з прозорого пластику у вухах. Гарантую, місцеві гострослови та диванні критики вигадали б купу дотепів про це вбрання. "Під Одесою сталося пограбування страусиної ферми" та "На 7-му километрі був розпродаж гардин" – це було б найм’якіше, що вона б про себе прочитала.

Щастя Катрін Деньов, що вона була та є легендою світового кінематографа, справжньою іконою стилю, подругою та музою великого Іва Сен-Лорана. І тому навіть у найприскіпливіших українських поціновувачів тонкого смаку не повернеться язик дорікати їй необізнаністю у стилі та недотриманням дрес-коду. Якщо, звичайно, ці критики освічені настільки, щоб пізнавати в обличчя Катрін Деньов.

На жаль, за ОМКФ закріпилася сумнівна слава фестивалю несмаку, пихи та рагульства. Насамперед через те, що прекрасні жінки та бездоганні вбрання зазвичай залишаються за кадром, хоча їх із кожним роком стає все більше. Натомість купка невдалих та безглуздих образів із Червоної доріжки фестивалю чомусь миттєво тиражується та широко обговорюється в мережі. І це дуже прикро, що в гонитві за хайпом ЗМІ вишукують найгірше, виставляють на обговорення несмак людей, які насправді нікому не цікаві. І не помічають талановитих, стильних та цікавих особистостей.

Життя насправді краще та яскравіше, ніж ми бачимо в соціальних мережах. Варто лише придивитися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram